Останнім часом нейробіологи все частіше намагаються відшукати паралелі між вищими психічними функціями мозку і фізіологічними феноменами, які відбуваються у мозку. І часом отримують цікаві результати. Так, група дослідників з Ексетерського університету (Великобританія) виявила, що читання, з точки зору фізіології мозку, іноді схоже на слухання музики.

У мозку людини, яка читає, активується набір центрів, щось на кшталт «мережі читання». Але читання може бути різним, і Адам Земан (Adam Zeman) з колегами намагався зрозуміти, чи є різниця у сприйнятті мозком прози та поезії. Скануючи мозок учасників експерименту (яких було 13), поки ті читали, вчені переконалися в тому, що кілька зон активуються в будь-якому випадку, реагуючи на будь написаний текст.

Крім того, виявилося, що чим емоційнішою була реакція на текст, тим сильніше збудження захоплювало ділянки, які зазвичай реагують на музику. Ці ділянки, розташовані переважно на правій півкулі мозку. Вони також активуються, коли у нас від улюбленої мелодії починають бігти по спині «емоційні мурашки».

З іншого боку, коли людина читає улюблений вірш, у неї прокидалися зони, пов'язані з пам'яттю, причому їх активність була навіть вищою, ніж у центрів читання.

Що ж до відмінності між прозою і поезією, то мозок дійсно по-різному реагував на ці літературні форми: при читанні поезії «запускалися» задня поясна кора і середня скронева частка, які, як вважається, відповідають у нас за інтроспекцію, самоаналіз і тд. Варто також зауважити, що серед пропонованих для читання текстів було багато чого - від інструкцій побутової техніки до сонетів і уривків з романів.