Що таке ракета Ярс (РС-24)
«Ярс» (РС-24) — російська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) на твердому паливі, розроблена Московським інститутом теплотехніки як модернізація «Тополь-М». Ракета має дальність до 11–12 тисяч кілометрів, здатна нести кілька ядерних бойових блоків з індивідуальним наведенням і є найчисленнішим компонентом стратегічних ядерних сил Росії. Офіційні тактико-технічні характеристики Міноборони Росії не розкриває.
«Ярс» — не просто ракета. Це ключовий інструмент ядерного стримування Росії і водночас головний предмет її пропагандистських демонстрацій. Саме цю зброю вивозять на паради Червоною площею, нею погрожують під час кожного загострення на міжнародній арені, а регулярні «навчально-бойові» пуски перетворились на частину гібридного тиску на Захід і Україну.
Розуміти, що таке «Ярс», — важливо не лише для військових аналітиків. Ця ракета фігурує в новинах щоразу, коли Росія використовує ядерний шантаж як інструмент зовнішньої політики. У цій статті — факти без перебільшень і без применшень.
Історія створення: від «Тополь-М» до РС-24
Роботи над «Ярсом» розпочались у Московському інституті теплотехніки (МІТ) наприкінці 1990-х років під керівництвом академіка Юрія Соломонова. Завдання було чітким: створити нову МБР, яка замінить застарілий «Тополь-М» і матиме роздільну головну частину з кількома бойовими блоками.
Перший випробувальний пуск відбувся у травні 2007 року з полігону Плесецьк в Архангельській області — ракета пройшла весь маршрут і вразила умовну ціль на полігоні Кура на Камчатці. До кінця 2008 року провели ще два успішних пуски. У 2010 році «Ярс» офіційно прийнятий на озброєння Ракетних військ стратегічного призначення (РВСН) Росії.
Від «Тополь-М» нова ракета відрізняється принципово: якщо попередник ніс одну бойову частину, то «Ярс» оснащений роздільною головною частиною з блоками індивідуального наведення. Це принципово змінює її бойові можливості — одна ракета може атакувати відразу кілька цілей.
💡 Факти про «Ярс»
💡 Повна назва комплексу — РС-24 «Ярс». Індекс за договором СНВ — РС-12М2Р. Розробник — Московський інститут теплотехніки, той самий, що створював «Тополь» і «Тополь-М».
😯 Під час «навчально-бойових» пусків у жовтні та листопаді 2023 року ракети збилися з курсу — що поставило під сумнів реальну надійність системи, якою Росія активно хизується.
❓ Точні тактико-технічні характеристики «Ярса» офіційно засекречені. Усі відомі цифри — з відкритих джерел, у тому числі з російських ЗМІ, і можуть містити елементи навмисного перебільшення.
Технічні характеристики РС-24
Офіційних даних від Міноборони Росії немає — всі цифри, що фігурують у відкритих джерелах, є оцінками аналітиків і витоками з російської преси. Тому наведені нижче дані варто розуміти як орієнтовні.
| Параметр | Значення (оцінка) |
|---|---|
| Тип | Триступенева твердопаливна МБР |
| Стартова маса | Близько 49 000 кг |
| Дальність | До 11 000–12 000 км |
| Тип базування | Мобільне (колісний тягач) і шахтне |
| Бойові блоки | Від 3 до 6, з індивідуальним наведенням |
| Потужність блоку | 150–500 кілотонн (залежно від варіанта) |
| Паливо | Тверде (швидкий старт, не потребує заправки) |
| Прийнятий на озброєння | 2010 рік |
Для порівняння: бомба, скинута на Хіросіму в 1945 році, мала потужність близько 15 кілотонн. Один бойовий блок «Ярса» у версії 500 кілотонн перевищує її у понад 30 разів. Навіть найслабший блок у 150 кілотонн — це десятикратне перевищення хіросімської бомби.
Мобільне та шахтне базування: у чому різниця
«Ярс» може розгортатися двома способами, і це принципово важливо для розуміння його стратегічної ролі.
Мобільний варіант
Ракета встановлюється на важкому колісному тягачі — транспортно-пусковому агрегаті. Такий комплекс може переміщуватися бездоріжжям, ховатися в лісі або тайзі, змінювати позиції — це робить його надзвичайно складним для виявлення і знищення превентивним ударом. Саме через мобільність «Ярс» вважається зброєю «другого удару»: навіть після ядерного нападу на Росію вцілілі мобільні комплекси зможуть завдати удару у відповідь.
Шахтний варіант
Ракету розміщують у захищеній підземній шахті. Шахтний варіант вразливіший до точних ударів, але забезпечує більш стабільні умови зберігання і швидший старт у разі отримання наказу. За даними на початок 2024 року, більшість «Ярсів» перебувала саме в шахтному базуванні — близько 180 одиниць.
Де дислоковані комплекси «Ярс»
- Тейково (Іванівська область) — перша дивізія, переозброєна на «Ярс»
- Козельськ (Калузька область) — шахтне базування
- Новосибірськ, Барнаул, Нижній Тагіл — мобільні комплекси в Сибіру та на Уралі
- Йошкар-Ола, Іркутськ — додаткові позиційні райони
- У грудні 2025 року мобільні комплекси проводили масштабні навчання з розгортання в Сибіру
Скільки «Ярсів» у Росії
За даними Military Balance та Bulletin of the Atomic Scientists станом на початок 2024 року, Росія мала близько 180 ракет РС-24 «Ярс» у шахтному варіанті (розгортання розпочалось у 2010 році) і близько 24 одиниць у мобільному варіанті (з 2014 року). За різними оцінками, до кінця 2025 року загальна кількість мобільних і шахтних установок становила близько 200 одиниць.
Саме «Ярс» є найчисленнішим носієм ядерної зброї в Росії і відповідає за доставку приблизно 540 ядерних зарядів — це близько половини від усього арсеналу РВСН у стані бойової готовності.
Здатність долати протиракетну оборону
Одна з ключових особливостей, якою Росія найбільше пишається в «Ярсі», — здатність долати сучасні системи протиракетної оборони (ПРО). Для цього в ракеті передбачено кілька технічних рішень:
- Роздільна головна частина — кілька бойових блоків розлітаються в різних напрямках і атакують різні цілі, що змушує систему ПРО розпорошувати зусилля.
- Хибні цілі — разом із бойовими блоками ракета випускає муляжі, які виглядають ідентично на радарах і ускладнюють селекцію справжніх цілей.
- Маневрування на кінцевій ділянці — бойові блоки здатні змінювати траєкторію, що ускладнює точний перехват.
- Висока швидкість — на кінцевій ділянці траєкторії блоки рухаються з гіперзвуковою швидкістю, залишаючи системам ПРО лічені секунди на реакцію.
Ракети «Ярс» та «Синева» можуть долетіти до США або до Великої Британії — це прозорий сигнал західним союзникам України. За навчаннями може бути не лише шантаж, але й реальна підготовка до ескалації.
Анатолій Храпчинський, колишній офіцер Повітряних сил України, 2025Чи може Patriot збити «Ярс»
Це питання стало особливо актуальним у травні 2025 року, коли ГУР попередило про можливий «навчально-бойовий» пуск РС-24. Центр протидії дезінформації при РНБО тоді заявив, що зенітно-ракетний комплекс Patriot технічно здатний перехоплювати такі цілі — і вже довів свою ефективність під час відбиття атак на Київ.
Водночас важливо розуміти контекст: «Ярс» — це стратегічна МБР з ядерним зарядом, яка призначена для ударів між континентами, а не для атак на сусідні країни. Використання цієї зброї проти України означало б перехід до ядерної війни — з усіма наслідками для самої Росії. Тому реальна загроза «Ярса» для України є передусім психологічною і пропагандистською, а не оперативною.
«Ярс» як інструмент ядерного шантажу
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія регулярно використовує «Ярс» як елемент залякування. Логіка проста: демонструй зброю, погрожуй — і отримуй поступки без реального застосування сили.
Навчально-бойові пуски перетворились на ритуал. У жовтні та листопаді 2023 року Росія провела два таких запуски — і обидва завершилися збоєм: ракети збилися з курсу. Ці невдачі рідко освітлювались у російських ЗМІ, проте стали важливим свідченням того, що пропагандистський образ «Ярса» як бездоганної зброї не завжди відповідає реальності. У жовтні 2025 року відбувся черговий пуск — цього разу Москва оголосила його успішним, але незалежної верифікації не було.
У травні 2025 року ГУР повідомило про підготовку до «демонстративного» пуску «Ярса» — запланованого на ніч 19 травня. Пуск не відбувся. Причини залишились невідомими.
Підсумок: що треба знати про «Ярс»
РС-24 «Ярс» — найчисленніша стратегічна ракета Росії і центральний елемент її ядерного стримування. Дальність до 12 000 кілометрів, кілька незалежних бойових блоків, мобільність і засоби подолання ПРО роблять її одним із найскладніших об’єктів для знищення або перехоплення. Водночас точні характеристики засекречені, а реальна надійність системи — під питанням після кількох невдалих пусків.
Для України «Ярс» є передусім зброєю психологічного тиску: його застосування в реальному конфлікті означало б ядерну катастрофу для всього регіону, що стримує навіть Москву. Розуміти цю зброю — значить не піддаватись на шантаж і тверезо оцінювати реальні ризики.