Василь Малюк: біографія, кар’єра та найгучніші операції голови СБУ

Хто такий Василь Малюк

Ім’я Василя Малюка стало широко відомим після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Людина, яка до 2022 року була відносно непомітною фігурою в структурі СБУ, за кілька років перетворилася на одного з найвпізнаваніших силовиків держави. Не завдяки гучним заявам чи медіаприсутності, а завдяки конкретним результатам: підбитим кораблям, знищеним літакам, ліквідованим агентурним мережам.

Його шлях до вершини спецслужби — це понад два десятиліття системної роботи: від оперуповноваженого в регіональних управліннях до першого заступника голови СБУ і, врешті, до керівника всієї організації. Людина без гучної публічної біографії, яка формувала себе у кабінетах, на лініях фронту АТО і в оперативних штабах — і яка виявилася готовою до найскладнішого виклику.

Ця стаття — детальна біографія Василя Малюка: від дитинства на Житомирщині до найгучніших операцій СБУ під час війни та рішення залишити посаду в січні 2026 року.

Дитинство і юність: Коростишів, Житомирщина

Василь Васильович Малюк народився 28 лютого 1983 року в місті Коростишів Житомирської області. Це невелике містечко з населенням близько двадцяти тисяч людей, відоме передусім своїми гранітними кар’єрами — звідси в Коростишів везуть камінь з усієї країни. Поселення з давньою історією, але без особливих претензій на столичний лоск.

Про дитинство і родину Малюка публічно відомо вкрай мало — як і годиться людині з розвідувальним бекграундом. Відомо, що він виріс у звичайній сім’ї, навчався в місцевій школі й обрав юридичну спеціалізацію ще до того, як вступив до профільного вишу. Вибір майбутнього місця навчання визначив і вибір майбутньої кар’єри.

У 2001 році Малюк вступив до Національної академії Служби безпеки України — профільного вишу, що готує кадри для спецслужби. Саме з цього моменту, власне, починається його офіційна служба: він вважається співробітником СБУ з 2001 року.

Освіта і початок кар’єри в СБУ

У 2005 році Малюк закінчив Національну академію СБУ, здобувши спеціальність юриста. Після випуску він одразу пішов на практичну роботу — і не до Києва, а до регіональних управлінь. Це важливий момент: більшість амбітних випускників прагнуть залишитися в столиці, але Малюк починав кар’єру в полі.

Протягом наступних п’ятнадцяти років — з 2005 по 2020 рік — він обіймав різні посади в регіональних управліннях СБУ. Починав з оперуповноваженого, поступово ріс до заступника начальника управління, очолював підрозділи з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Це тривала, методична робота без публічності — саме та, яка формує справжніх оперативників.

Окремий важливий епізод цього етапу — участь в Антитерористичній операції на Донбасі після 2014 року. Малюк є офіційним учасником бойових дій. Досвід роботи в умовах реального збройного конфлікту, очевидно, серйозно позначився на його підходах до оперативної роботи і розумінні загроз.

Перехід до центрального апарату

На початку 2020 року Малюк вперше переїхав до Києва на роботу в Центральне управління СБУ. Він обійняв посаду першого заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю — підрозділу, відомого в СБУ як «Главк К». Це вже зовсім інший рівень впливу й відповідальності.

Невдовзі, у 2020–2021 роках, він став першим заступником голови СБУ. Фактично — другою людиною в організації. Саме в цей час він, очевидно, і отримав повну картину стану спецслужби: її сильні сторони, слабкі місця, проблеми з кадрами і, як згодом виявиться, — з агентурним проникненням з боку Росії.

Стрімке зростання в 2022 році

Коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, СБУ опинилася в стані глибокої кризи. Виявилося, що спецслужба, яка мала захищати державу, виявилася вразливою до агентурного проникнення. Частина співробітників на окупованих територіях перейшла на бік ворога, керівники деяких регіональних управлінь втекли або виявилися нелояльними.

На тлі цього хаосу вирізнялися ті, хто діяв. Малюк, за наявними даними, брав активну участь в організації оборони Києва на початку вторгнення і в оперативному зачищенні СБУ від внутрішніх зрадників. 25 березня 2022 року він отримав звання бригадного генерала — не почесне, а бойове підвищення в розпал відбиття атаки на столицю.

У липні 2022 року стався переломний момент. Президент Зеленський звільнив попереднього голову СБУ Івана Баканова — після масштабних звинувачень у нездатності очистити спецслужбу від агентів Росії. 18 липня 2022 року Малюк був призначений тимчасово виконуючим обов’язки голови СБУ. Він отримав зламану машину — і завдання її полагодити.

Офіційне призначення

Малюк виявився на посаді т.в.о. протягом майже семи місяців. 7 лютого 2023 року Верховна Рада підтримала його офіційне призначення головою СБУ. Це вже не тимчасова роль, а повноцінна відповідальність за одну з ключових силових структур держави в умовах активної війни.

1 грудня 2022 року Зеленський надав Малюку звання генерал-майора. А 6 січня 2024 року — генерал-лейтенанта. За два роки служби він пройшов три військових звання: від бригадного генерала до генерал-лейтенанта.

Головні досягнення СБУ під керівництвом Малюка

Три роки керівництва СБУ — з середини 2022 по початок 2026 року — вмістили в себе кілька напрямків роботи, які Малюк вів паралельно: контррозвідка, асиметричні удари по ворогу, міжнародна взаємодія і внутрішнє реформування спецслужби.

Очищення СБУ від агентів Росії

Одним із першочергових завдань, яке Малюк взявся виконувати ще в ролі т.в.о., було системне очищення СБУ від прихованих агентів і нелояльних співробітників. За даними самої спецслужби, під його керівництвом було викрито понад 300 зрадників — серед них не лише рядові оперативники, а й посадовці серйозного рівня. Було виявлено і нейтралізовано понад 100 агентурних мереж Росії.

Окремо проводилися масштабні контррозвідувальні заходи в релігійному середовищі — зокрема щодо структур УПЦ (МП), які, на думку СБУ, використовувалися Москвою як канали впливу і розвідки. Ці дії викликали суспільні дискусії, але Малюк послідовно їх відстоював.

За підсумками цієї роботи, за словами СБУ, спецслужба запобігає близько 80% терактів, які російські спецслужби планують в Україні. Порівняно з провалами початку вторгнення — разючий контраст.

Морські дрони і битва за Чорне море

Мабуть, найбільш резонансним напрямком роботи СБУ під Малюком стало застосування морських безпілотних апаратів. Надводний дрон Sea Baby і підводний Sub Sea Baby стали новим словом у морській стратегії — і подарували Україні контроль над акваторією, на яку вона раніше не могла реально претендувати.

У 2022 і 2023 роках СБУ провела атаки на Кримський міст — спочатку за допомогою вантажівки з вибухівкою, потім морськими дронами Sea Baby. У 2025 році відбулася третя атака — підводним дроном. Малюк особисто планував і відповідав за всі три операції на стратегічному об’єкті, що символізує для Росії контроль над Кримом.

Результати морської кампанії виявилися відчутними. СБУ вразила понад десять військових кораблів Росії. Чорноморський флот був змушений залишити Севастополь і перебазуватися до інших портів. Це розблокувало зерновий коридор і суттєво зменшило морський тиск на Україну.

Операція «Павутина»: удар по стратегічній авіації

Найгучнішою операцією всієї каденції Малюка стала «Павутина» — масштабна атака на стратегічні авіабази Росії, проведена 1 червня 2025 року. Її готували понад півтора року, і вона стала прикладом асиметричної стратегії, яка змінила логіку сучасної війни.

Суть операції: СБУ таємно переправила до Росії FPV-дрони в пересувних дерев’яних будиночках, розміщених на звичайних вантажівках. З 23 по 26 травня 2025 року п’ять таких вантажівок вирушили з Челябінська в різних напрямках. Водії навіть не знали, що везуть насправді. 1 червня, коли машини були доставлені до чотирьох аеродромів, 117 дронів злетіли одночасно.

Результат — удар по ядерній тріаді РФ, ураження 41 військового літака на чотирьох авіабазах одразу. Водночас відбулося чергове пошкодження Кримського мосту. Атака виявилася настільки резонансною, що Путін особисто повідомив про неї Трампу по телефону і пригрозив відповіддю.

Малюк особисто контролював хід «Павутини» і переконав президента Зеленського, попри ризикованість, дати дозвіл на її проведення. Операція відбувалася одночасно у трьох часових поясах — і за оцінкою самого Малюка, була «надскладною з логістичної точки зору».

Нагороди і звання

Кар’єрне зростання Малюка в умовах війни відображається в офіційних указах. За неповні чотири роки він отримав кілька підвищень поспіль — що для мирного часу було б неможливим, а в умовах реальної бойової ефективності виглядає цілком логічно.

Крім військових звань, Малюк має відомчі нагороди СБУ: «За відвагу», «За доблесть», «Вогнепальна зброя». Серед державних нагород — орден Богдана Хмельницького III ступеня, орден «За мужність» III ступеня, хрест бойових заслуг, відзнака Президента «За участь в АТО».

У 2023 і 2024 роках Малюк потрапив до списку лідерів України «УП-100» за версією «Української правди» — авторитетного рейтингу найвпливовіших людей країни.

Масштаб знищення ворожої техніки

Діяльність СБУ під керівництвом Малюка виходила далеко за межі традиційної розвідки чи контррозвідки. Спецслужба фактично стала самостійним бойовим підрозділом з власними ударними можливостями. За даними на травень 2025 року, на рахунку СБУ було знищено або виведено з ладу:

• 1922 танки — кожен восьмий-дев’ятий знищений танк ворога
• 3415 бронемашин різних типів
• 2893 артилерійські системи
• 18 літаків і гелікоптерів
• 325 засобів ППО
• 229 РСЗВ (реактивних систем залпового вогню)
• 619 засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби)

За міжнародними оцінками, удари дронів СБУ у 2023–2024 роках призвели до виведення з ладу близько 10% нафтопереробної інфраструктури Росії — що суттєво ускладнило логістику і знизило воєнно-економічний потенціал агресора. Центр спеціальних операцій «А» СБУ стабільно входив до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони України за обсягами знищеної техніки.

Критика і суперечливі моменти

Попри беззаперечні результати, діяльність Малюка і СБУ в цілому не уникла критичних оцінок. Частина з них — цілком обґрунтована, частина — продиктована політичними мотивами.

Майно і декларація

Журналісти звертали увагу на значний майновий стан, задекларований Малюком ще за 2021 рік — до початку повномасштабної війни. Будинок площею 230 квадратних метрів, кілька квартир, земельні ділянки, автомобіль Lexus LX470 і кілька мільйонів гривень на рахунках, плюс понад 90 тисяч доларів готівкою. Для чиновника його рівня це привертало увагу і породжувало запитання про джерела статків, хоча жодних кримінальних проваджень публічно не фіксувалося.

Заступники і минулі зв’язки

Розслідування «Громадського» 2023 року стверджувало, що окремі заступники попереднього голови СБУ Баканова звітували Татарову на початку повномасштабного вторгнення. Ця тема стосувалася загального стану СБУ, яка дісталася Малюку у спадок, і ставила питання про те, наскільки глибоким було очищення. Малюк послідовно відстоював проведену реформу.

Операції в релігійному середовищі

Обшуки в монастирях і установах УПЦ (МП) викликали суперечки в суспільстві. Критики вказували на ризик переслідування вірян за релігійною ознакою; СБУ наполягала на тому, що йдеться виключно про конкретні факти розвідувальної діяльності проросійських елементів, а не про загальне переслідування конфесії.

Відставка у січні 2026 року

5 січня 2026 року Василь Малюк оголосив про намір залишити посаду голови СБУ. Відставка відбулася після майже чотирьох років роботи — спочатку в ролі т.в.о., потім повноправного керівника спецслужби. Конкретних публічних причин своєї відставки він не назвав.

Показово, що навіть після відставки Малюк не залишив СБУ повністю. За словами самого генерала, він продовжить «реалізацію топспецоперацій». Тобто перехід відбувся не на цивільне життя, а до більш вузького оперативного фокусу — що відповідає образу людини, яка завжди більше цінувала результат, ніж адміністративний статус.

Тимчасовим головою СБУ після відставки Малюка було призначено Євгенія Хмару. Новий рівень «бавовни» в РФ Малюк обіцяв незалежно від займаної посади.

Особисте життя

Особисте життя Малюка залишається в тіні — що для керівника спецслужби є радше нормою, ніж винятком. Публічно відомо лише те, що він одружений і має дітей. Деталей про родину, захоплення чи коло спілкування генерал публічно не розкриває.

Окремою рисою образу є академічна складова: попри напружений оперативний графік, Малюк знайшов час і сили захистити кандидатську дисертацію з юридичних наук у 2021 році — в рік, коли більшість аналітиків вже прогнозувала наближення великої війни. Це говорить або про феноменальну організованість, або про те, що наукова робота для нього принципово важлива — як частина ідентичності, а не просто черговий рядок у резюме.

За стилем керівництва сучасники описують Малюка як людину без зайвої риторики: він рідко з’являвся у ток-шоу, уникав пустих декларацій, але регулярно давав брифінги про конкретні оперативні результати. Публічні виступи — короткі, конкретні, без зайвих слів. Подібний стиль добре читається в умовах, коли довіру будує не слово, а дія.

Малюк і міжнародна співпраця

Повномасштабна війна відкрила Україні нові канали взаємодії зі спецслужбами партнерських країн — і Малюк активно використовував цю можливість. СБУ під його керівництвом суттєво посилила взаємодію з розвідками країн НАТО: в першу чергу з США, Великою Британією, Польщею і країнами Балтії.

Конкретні деталі цього співробітництва, природно, залишаються закритими. Але непрямі свідчення — рівень оперативних можливостей СБУ, якість технологічних рішень, використаних у дронових атаках, та резонанс операцій на рівні міжнародних ЗМІ — говорять про те, що інтеграція у союзницьку розвідувальну архітектуру відбулася серйозна.

Публікація The Guardian про операцію «Павутина» з посиланнями на те, що саме Малюк вивів операцію на новий рівень — це непрямий сигнал про те, що на Заході його сприймали як надійного і компетентного партнера. Для спецслужби країни, яка ще кілька років тому мала серйозні проблеми з довірою до себе, це значний результат.

Місце в новітній історії України

Василь Малюк — одна з небагатьох фігур в українській державній системі, чий вплив на перебіг війни є одночасно і конкретним, і вимірюваним. Не в термінах публічних обіцянок, а в термінах підбитих кораблів, знищених літаків і ліквідованих агентурних мереж.

Він отримав спецслужбу в стані кризи і за три роки перетворив її на один з найефективніших бойових підрозділів держави. Технологічний стрибок — від традиційної розвідки до асиметричних ударів дронами в глибокому тилу ворога — стався саме під його керівництвом.

Водночас залишаються відкриті питання, характерні для будь-якого керівника силового відомства: прозорість кадрових рішень, стан підзвітності, майнові декларації. Відповіді на них з часом даватиме громадянське суспільство і незалежні ЗМІ.