Антарктида до відкриття: що знали і чого не знали
Антарктиду відкрила російська експедиція під командуванням Фадея Беллінсгаузена і Михайла Лазарєва 28 січня 1820 року. Того ж року до берегів материка підійшли британська експедиція Едварда Бренсфілда і американський мисливець на тюленів Натаніел Палмер. Питання пріоритету досі є предметом наукових дискусій між Росією, Великою Британією та США.
Протягом сторіч мореплавці підозрювали, що десь на крайньому півдні існує невідомий материк. Давньогрецькі філософи теоретизували про «Terra Australis Incognita» — невідому південну землю, яка мала врівноважувати суходіл Північної півкулі. На середньовічних картах цей гіпотетичний континент іноді позначали, хоча ніхто його не бачив.
Джеймс Кук у своїй другій кругосвітній експедиції 1772–1775 років перетнув Південне полярне коло і наблизився до Антарктиди впритул — але так і не побачив берегів через щільні льоди і туман. Він записав у щоденнику, що землі за льодами, можливо, й існують, але дістатися до них неможливо. Це припинило пошуки на кілька десятиліть: авторитет Кука був беззаперечним.
Експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва: 1819–1821
У 1819 році Російська імперія спорядила масштабну антарктичну експедицію — першу в своїй історії. Два шлюпи, «Восток» під командуванням капітана Фадея Беллінсгаузена і «Мирний» під командуванням лейтенанта Михайла Лазарєва, вийшли з Кронштадта з метою дослідити якомога ширші простори Південного океану.
28 січня 1820 року обидва кораблі підійшли до берегів того, що сьогодні ми знаємо як Антарктиду. Беллінсгаузен зафіксував у судновому журналі появу «льодового материка» — суцільної крижаної стіни, що простягалася до горизонту. Це і вважається офіційною датою відкриття Антарктиди в радянській і російській історіографії.
Експедиція тривала понад два роки. За цей час Беллінсгаузен і Лазарєв обійшли навколо Антарктиди, нанесли на карту значну частину узбережжя і відкрили кілька островів. Це було надзвичайно складне і небезпечне плавання в умовах постійних штормів, туманів і льодового дрейфу — і воно залишило детальний науковий запис, що не залишає сумнівів щодо пріоритету.
💡 Цікаві факти про відкриття Антарктиди
💡 Назва «Антарктика» походить від грецького «anti» — проти, і «Arktikos» — Арктика. Тобто буквально: «те, що навпроти Арктики».
😯 Три різні експедиції побачили Антарктиду протягом одного 1820 року з різницею в кілька тижнів — і жодна не знала про інші. Це один із рідкісних випадків у географічній історії, коли відкриття відбулося майже одночасно незалежно.
❓ Антарктида є єдиним континентом, який не має корінного населення і ніколи не мав. Тут немає жодної держави — лише наукові станції понад 30 країн, що працюють за умовами Договору про Антарктику 1959 року.
Британська і американська версії відкриття
Суперечка про першовідкривача Антарктиди складна, бо в 1820 році відразу три незалежні експедиції наближалися до материка майже одночасно — і кожна з них залишила документальні свідчення.
Едвард Бренсфілд — британська версія
Британський офіцер Едвард Бренсфілд у січні–лютому 1820 року досліджував води на південь від Вогняної Землі і 30 січня 1820 року зафіксував берег того, що зараз називається Антарктичним півостровом. Британські історики вважають саме цей момент першим задокументованим спостереженням берегів Антарктиди, оскільки Бренсфілд чітко описав суходіл, а не лише крижаний шельф.
Натаніел Палмер — американська версія
Американський капітан Натаніел Палмер — мисливець на тюленів, а не дослідник — у листопаді 1820 року підійшов до берегів Антарктичного півострова на невеликому судні «Героя». Його відкриття було випадковим, продиктованим пошуком нових промислових угідь, а не науковою метою. Проте американська традиція нерідко вказує саме на Палмера, а Антарктичний півострів у США тривалий час називали «Землею Палмера».
| Експедиція | Країна | Дата | Що побачили |
|---|---|---|---|
| Беллінсгаузен і Лазарєв | Росія | 28 січня 1820 | Крижаний материк, узбережжя |
| Едвард Бренсфілд | Велика Британія | 30 січня 1820 | Антарктичний півострів |
| Натаніел Палмер | США | Листопад 1820 | Антарктичний півострів |
| Джон Дейвіс | США | Лютий 1821 | Перша висадка на берег |
Перша висадка на берег Антарктиди
Побачити материк і ступити на нього — різні речі. Перша задокументована висадка людини на берег Антарктиди відбулася лише у лютому 1821 року — через рік після того, як Беллінсгаузен зафіксував материк. Американський мисливець на тюленів Джон Дейвіс висадився на Антарктичному півострові в пошуках котиків.
Ця подія довгий час залишалася маловідомою, оскільки Дейвіс не залишив детального наукового опису — лише коротку нотатку в судновому журналі. Лише в XX столітті дослідники підтвердили, що саме це є першою зафіксованою висадкою людини на антарктичний берег.
Чому суперечка про першовідкривача досі не вирішена
Питання про те, хто «по-справжньому» відкрив Антарктиду, залежить від того, як саме трактувати поняття «відкриття». Якщо відкриттям вважати перше спостереження берегів материка — то першість ділять між собою Беллінсгаузен і Бренсфілд з різницею у два дні. Якщо йдеться про першу висадку на суходіл — то це Дейвіс. Якщо про перше планомірне наукове дослідження — то безумовно Беллінсгаузен.
Британська і американська традиції, як правило, акцентують на Бренсфілді або Палмері. Радянська і російська — на Беллінсгаузені. Сучасна міжнародна наукова спільнота схиляється до того, що пріоритет російської експедиції є добре задокументованим, хоча й визнає, що відкриття відбулося фактично одночасно кількома командами.
Антарктида не була відкрита одним героєм в один момент. Вона відкривалася поступово — через шари льоду, туману і людського завзяття — кількома командами майже одночасно. Це робить її відкриття унікальним в історії географії.
— Узагальнення з історії географічних відкриттівДослідження Антарктиди у XIX–XX століттях
Після первинного відкриття Антарктида на кілька десятиліть знову занурилася в забуття — надто важкодоступною і позбавленою очевидної економічної цінності вона здавалася. Нова хвиля інтересу прийшла наприкінці XIX століття, коли кілька наукових і промислових експедицій почали систематично досліджувати узбережжя і внутрішні райони материка.
«Героїчна епоха» антарктичних досліджень — 1895–1917 роки — подарувала світу кілька легендарних постатей. Норвежець Руаль Амундсен у грудні 1911 року першим досяг Південного полюса. Його суперник, британець Роберт Скотт, прибув до полюса на місяць пізніше і загинув на зворотному шляху разом із усією командою. Ірландець Ернест Шеклтон здійснив одну з найдраматичніших виживальних одіссей в історії — його корабель «Ендьюранс» затонув у льодах, але всі 28 членів екіпажу вижили завдяки його лідерству.
💡 Антарктида сьогодні
💡 Антарктида — найхолодніший, найвітряніший і найвищий за середньою висотою континент на Землі. Рекордна температура, зафіксована тут, — мінус 89,2°C (станція Восток, 1983 рік).
😯 Під антарктичним льодом товщиною до 4 кілометрів приховані гори, долини і навіть рідководні озера. Найбільше з них — озеро Восток — має розміри порівнянні з озером Онтаріо і є одним із найізольованіших водойм на планеті.
❓ Договір про Антарктику 1959 року, підписаний 12 країнами (зараз понад 50 учасників), забороняє будь-яку військову діяльність і видобуток корисних копалин. Антарктида є єдиним континентом, де немає збройних сил жодної держави.
Українська присутність в Антарктиді
Україна має власну сторінку в антарктичній історії. У 1996 році Велика Британія передала Україні станцію «Фарадей», яку українська сторона перейменувала на «Академік Вернадський». Відтоді Україна веде безперервні наукові дослідження на цій станції — метеорологічні, геофізичні, біологічні. «Академік Вернадський» є єдиною українською науковою станцією в Антарктиді і символом присутності України у світовій науці.
Щороку на станцію відправляється нова зимувальна експедиція — невелика команда вчених і техніків, які проводять на материку близько року в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу. Конкурс серед охочих брати участь в українських антарктичних експедиціях стабільно високий.
🧭 Ключові дати в історії відкриття Антарктиди
- 1772–1775 — Джеймс Кук перетинає Південне полярне коло, але не бачить берегів материка.
- 28 січня 1820 — Беллінсгаузен і Лазарєв фіксують крижаний материк.
- 30 січня 1820 — Бренсфілд спостерігає Антарктичний півострів.
- Листопад 1820 — Натаніел Палмер підходить до берегів Антарктиди.
- Лютий 1821 — перша задокументована висадка на берег (Джон Дейвіс).
- Грудень 1911 — Руаль Амундсен досягає Південного полюса.
- 1959 — підписання Договору про Антарктику.
- 1996 — Україна отримує станцію «Академік Вернадський».
Антарктида: материк, що належить усім і нікому
Відкриття Антарктиди — це не одна подія і не одна людина. Це кілька незалежних команд, які майже одночасно наблизилися до останнього невідомого материка планети, рухомі різними мотивами: науковою цікавістю, державним престижем, промисловим інтересом. Те, що вони побачили, виявилося більшим, ніж будь-хто з них міг уявити.
Сьогодні Антарктида залишається єдиним місцем на Землі, де людство домовилося поставити науку вище за політику і економіку. Договір про Антарктику — один із небагатьох прикладів міжнародного співробітництва, що реально працює понад 60 років. І це, мабуть, найважливіше відкриття, пов’язане з цим материком.