Жив у 19 столітті поет Віктор Забіла. Його пісні,  на музику Миколи Глінки, народ співає і понині ( «Соловейко», «Гуде вітер», «Човен»). Рідна мати Миколи Гоголя, як і вся Росія, приписувала повісті  Забіли « Рассказы прадеда. Картины нравов, обычаев и быта Малороссии» Гоголю. Але він так і не став другим Гоголем. Перешкодила нещаслива  Любов до  Люби Білозерськой, обіцяної йому і виданої заміж за багатого сусіда. Після цього Віктор перестав писати, а зайнявся пошуками Напою Забуття, благо, від предка – Олексія Разумовського, чоловіка імператриці Єлизавети, йому дісталися сотні  рецептів медів і горілок. Він все життя шукав той  напій від Любові. Напій Забуття. Винайшов сотні різних медів, горілок, наливок, квасів і пива. Він жив в часи, коли в Російській імперії горілки дозволялося робити тільки дворянам і лише для власного вживання. Отже те, що створив він, доступно будь-якому нинішньому господарю ( якщо дозволить Закон і міліція). У книзі приведені технології і рецептури виготовлення медів, медовух, сбитнів,  квасів, горілок, наливок і пива. Оскільки автор працював колись на пивзаводі, то  популярно роз'яснена технологія виготовлення пива, у тому числі і рецептури сортового пива, популярніого за часів молодості автора. Оскільки технології і рецептури у наш час виробники зробили комерційною таємницею, то книга дозволить  робити напої, яких не купиш в магазині і які давно стали легендою - в домашніх умовах.