Михайло Осадчий (22.03.1936–5.08.1994) та Микола Данько (24.05.1926–14.12.1993) – знакові постаті в русі Опору совєтській системі як на Сумщині, так і в Україні загалом. Перший із них народився в с. Курмани Недригайлівського району, другий – в с. Славгород Краснопільського району на Сумщині. Там серед простих селян, своїх земляків, ще з дитинства вони ввібрали в себе селянську жагу істини й свободи, праці й непокори всевладству зла, деспотизму, всього потворного. На цих підставах формувались їхні морально-етичні ідеали, характери, духовний світ у цілому, громадянська і життєва позиції, розуміння свого призначення в житті народу і суспільства. І перший і другий зазнали утисків та переслідувань із боку комуно-совєтських властей, а М. Осадчий – і заслань, але не скорилися їм, чесно пройшовши свій шлях до кінця. Такі обставини їх життя розкриваються в поданих нижче та інших листах М. Осадчого до М. Данька [1, 2].
Завдання публікації полягає в оприлюдненні змісту тієї їх частини, яка припадає на перші п'ятнадцять років після закінчення факультету журналістики Львівського університету, а відтак відкритті додаткових джерел вивчення життя і творчості обох поетів, прозаїків, публіцистів та часу, в якому відбувалося їхнє становлення як журналістів, письменників і громадян. У листах також чітко окреслено проблеми професійного самовираження адресанта і адресата, пошуки ними свого місця в житті, морально-етичних, психологічних і духовних взаємин між ними тощо.