Книга «Приречена сексуальністю» написана Володимиром Калугою заради того, аби допомогти кожному, хто вже сповна наситився буденністю, створити атмосферу для нових переживань, спонукати до активного пошуку. І за одне допомогти зорієнтуватися в обставинах, в яких кожен виявляє себе спонтанно, як таких, що існують до нього та поза ним, але є невід’ємною умовою його існування. А ще точніше, користуючись словами Мірча Еліаде, не буде зайвим сказати, що думки і ідеї, закарбовані в цій книзі, покликані «допомогти тим, хто намагається знайти щось, що варто побачити в тому, що вони називають «цим життям». І ні на йоту більше чи менше. Автор жодним чином не претендує на ствердження істини в останній інстанції, а його книга на право бути дороговказом і путівником по життю. Основоположним принципом формування змісту «Приреченої сексуальністю» послугувала ідея про те, що «у всьому є і добро, і зло. Все поєднано, все підлягає впливу жорстких світових законів, яких ми, на жаль і на щастя, не розуміли, не розуміємо і ніколи не зможемо збагнути у всій їх повноті» (Гриневич Сергій), але при цьому ніхто і ніщо не може перепинити людину на шляху осягнення істини. На шляху до самої себе. Хіба що окрім неї самої, озброєної молотом байдужості та клинком смутку.