Жив-був чоловік, і була у нього дочка, звали її Розумну Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже:

- Пора б віддати її заміж.

- Так, - сказала мати, - якщо тільки знайдеться така людина, що захоче її взяти.

І ось прийшов нарешті з далеких місць чоловік, звали його Ганс; став він до неї свататися, але мав бажання перевірити чи також Розумна Ельза достатньо розважлива.

- О, - сказав батько, - кмітливість у неї в голові є.

А мати додала:

- Ах, та вже що й говорити якось: вона все розуміє, бачить навіть, як вітер по вулиці гуляє, і чує, як мухи кашляють.

- Ну, - сказав Ганс, - я це перевірю, але якщо вона виявиться не дуже тямущою, то весіллю не бувати.

От сидять вони за столом, обідають, а мати й каже:

- Ельза, піди-но в льох та принеси нам пива.

Взяла Розумна Ельза з полиці глечик і спустилася у льох, весело постукуючи кришкою. Прийшла вона до льоху, поставила перед пивною бочкою лавку, щоб не треба було нагинатися, і спина щоб не заболіла, і щоб не надто втомитися. Поставила вона перед собою глечик, відвернула кран, і, щоб очі не залишалися без діла, поки пиво наллється, стала вона стіну розглядати. Ось дивиться вона та роздивляється і помітила раптом над собою кирку на стіні, що забули там помилково каменярі.

І ось початку Розумна Ельза плакати і голосити:

- Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас дитина, і виросте він, і пошлемо ми його в льох пива націдити, що вона впаде йому на голову кирка і вб'є його на смерть ...

Ось сидить вона і плаче, з усіх сил голосить з приводу майбутнього нещастя. А в будинку нагорі чекають в цей час пива, а Розумна Ельза все не повертається. Господиня і говорить працівниці:

- Сходи-но ти в льох та подивись, що там с Ельзою сталося.

Пішла працівниця, бачить - сидить Ельза перед бочкою і плаче-заливається.

- Ельза, чого ти плачеш? - Запитує працівниця.

- Ох, - відповідає вона, - та як же мені не плакати? Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас хлопчик, виросте він великий, і доведеться йому піти в льох пива націдити, то раптом ненароком може впасти йому на голову кирка і вбити його насмерть ...

І сказала працівниця:

- Ось яка в нас Ельза розумна!

Підсіла вона до неї і почала теж це горе оплакувати. А в будинку все пива чекають не дочекаються, а працівниця не повертається. Тоді батько й каже працівнику:

- Сходи-но ти в льох та подивись, що там Ельза з працівницею роблять.

Спустився працівник в льох, бачить - сидять Розумна Ельза з працівницею, і плачуть. Запитує він у них:

- Чого ви плачете?

- Ох, - відповідає Ельза, - та як же мені не плакати? Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас хлопчик, виросте він великий, і доведеться йому піти в льох пива націдити, то раптом впаде йому на голову кирка і вб'є його на смерть ...

Працівник і каже:

- Он яка у нас Ельза розумна! - Підсів до неї і теж заплакав.

А в будинку чекають працівника, а він все не повертається. Тоді батько каже матері:

- Сходи-но ти сама в льох та подивись, що там з Ельзою сталося.

Спустилася мати в льох, бачить - всі троє плачуть. Запитує вона у них, чого це вони плачуть, і розповіла їй Ельза, що її майбутнього сина, коли він підросте, може вбити кирка, - буде він наливати пиво, а кирка раптом і впаде йому на голову. І сказала мати:

- Ох, яка ж у нас розумна Ельза! - І підсіла до них і теж заплакала.

Почекав батько трохи, бачить - мати теж не повертається, а випити пива все більше і більше хочеться. От і каже він:

- Треба буде мені самому в льох сходити та ...