Жили-були батько з матір'ю, і були у них три дочки. Все б нічого, так ось біда – женихи їх будинок стороною обходять. Мати злиться, а батько говорить:
- Та хто на них зазіхне, хіба що біс візьме!
А біс не проти був дістати три душі.
Ось прийшов він до батька в панському вигляді, назвався графом і засватав старшу дочку. Батько з радістю погодився – кому ж і віддати її, як не такому важливому панові?! Відвів її біс в один з своїх невидимих чертогів і сказав:
- Обов’язків у тебе не буде ніяких, окрім одного – ходитимеш з світлиці у світлицю з цим ось золотим яблуком, тільки в дванадцяту не входь.
Узяла дружина золоте яблуко і бродить по замку з світлиці в світлицю. Підійшла до дверей дванадцятої світлиці і зупинилася в роздумі: “А що якщо заглянути туди? Хороші були одинадцять світлиць, одна краще за іншу, а ця заборонена, напевно, найкрасивіша”.
Здолала її цікавість, і вона відчинила двері, а за тими дверима відкрилося перед нею пекло, де чорти мучать душі грішників. Золоте яблуко випало з рук , покотилося у пекло і згоріло. І раптом напала на неї велика втома, зачинила вона двері і пішла геть. А назустріч біс біжить.
- Де яблуко? – залементував він і зіштовхнув її в пекельну безодню.
Знову відправився біс до батька і говорить йому:
- Відпустите до нас другу дочку, а то моя дружина нудьгує, з сестрою ж їй буде веселіше. Батько відпустив. І з нею трапилося те ж саме, що і із старшою. Заглянула вона в пекло і упустила золоте яблуко. Побачила там свою сестру, а та і говорить:
- Горе нам, сестричка, потрапила я в пекло, і ніяк мені звідси не вибратися!
Тут підскочив біс і зіштовхнув другу сестру в пекло, тому що і у неї не було більше золотого яблука.
Утретє приходить біс до батька.
- Де дві сестри, там бути і третьою. Відпустіть і молодшу: у великій компанії їм стане ще веселіше!
І відвів молодшу дочку. Але та виявилася дівчиною догадливої. Дав їй біс золоте яблуко і наказав носити його з світлиці в світлицю, тільки в дванадцяту заходити не велів. “Я знаю, як бути, – подумала молодша сестра. – Зав'яжу я золоте яблуко у фартух, щоб воно не випало, та і подивлюся, що там, за цими дверима. Раз сестер нема, значить, щось негаразд.” Пішла і відкрила двері в дванадцяту світлицю: а в ній пекло, і сестри там муки терплять.
- Ох, сестричка, врятуй нас, врятуй! – змолилися обидві. – З цим проклятим яблуком ти все можеш.
- Потерпите трішки, я вас врятую. Ось приходить біс додому і велить показати йому золоте яблуко. Сунула вона йому під ніс яблуко, біс із злості і відкусив собі нижню губу. Раз узяла молодша сестра велику корзину, пішла в пекло і заховала в ній одну з сестер. Прийшов біс додому, а дружина йому і говорить:
- Віднеси нашим подарунок. Звали на спину корзину і неси, та дивися не надумайся заглянути в неї – цікавість не до лиця чоловікові. А заглянеш – я відразу опинюся за твоєю спиною і закричу: “Бачу! Бачу!”
Потім навчила вона сестру, що і як говорити, коли біс надумається сунути ніс в корзину.
Звалив біс корзину на спину і поніс нещасну дівчину до батька з матір'ю. Ноша була така важка, що його пробив кривавий піт. Підійшов він до порогу, шпурнув корзину в будинок і поспішив скоріше геть. Через декілька днів приготувала молодша сестра ще одну корзину з “подарунками” для своїх старих, і біс поніс її батькам. З неохотою узявся він нести, та що робити – не можна дружині суперечити. Так біс і виніс сам з пекла обох сестер.
Пройшов деякий час. Раз дружина і говорить йому:
- Сьогодні я поставлю в сінях ще одну корзину з ...