У одного багатого батька був син-ледар. Про працю він не мав ніякого поняття: їв і пив готове, одягався в одяг, зшитий чужими руками, притому був дуже марнотратний. Батько, бажаючи привчити сина до праці і зробити його бережливим, відвіз його в дальній аул і віддав одному кабардинцеві в працівники за один золотий в рік.

Господар, знаючи, що цей працівник син багатих батьків, не примушував його особливо працювати, добре годував і добре одягав. Після року він віддав йому золотого і відпустив додому. Приходить син додому і дає батьку зароблений золотий.

Батько узяв золотий і, не розглядаючи його, закинув в річку; син же не звернув ніякої уваги на такий дивний вчинок батька. На інший рік батько віддав сина в працівники до іншого господаря і теж за один золотий в рік.

Другий господар, як і перший, не примушував працівника до праці: годував і одягав добре, а коли пройшов рік, вручив йому золотого і відпустив додому. Прийшов син до батька і віддав йому золотою; той узяв золотий, закинув його в річку; син як і раніше не надав ніякого значення вчинку батька.

На третій рік батько відвіз сина в дальній аул, віддав його в працівники до небагатого кабардинця на рік, не призначаючи за роботу ніякої плати. Новий господар з першого ж дня примусив працівника працювати до повної знемоги і лише увечері, після закінчення роботи, нагодував його. Важкою здалася ледареві праця: він обливався потом і часто до того знесилювався, що в знемозі падав на землю, а господар йому відпочинку не давав, називаючи його дармоїдом. З часом він так звик до роботи, що господар завжди залишався їм задоволений. Пропрацював він рік, понатер на руках великі мозолі, а одяг свій геть зносив. Після закінчення року господар вручив працівникові два золотих і відпустив його додому.

Прийшов син до батька і дав йому два золотих. Батько узяв золоті і лише було зробив рух, щоб кинути їх в річку, як син кинувся до нього і схопив його за руку. Батько із здивуванням подивився на сина, але той сказав:

- Не кидай, батько, цих золотих у воду: вони дісталися мені важкою працею!...