Жив старий чоловік, а ім'я Такеторі. З очерету й бамбука він майстрував красиві скатертинки, кошики і продавав їх на базарі.
Одного разу Такеторі приніс, як завжди, з гаю в'язку бамбука, сів у куточок і взявся за роботу. Раптом він почув, як хтось вимовив тоненьким-тоненьким голоском:
- Здрастуйте!
- Здрастуйте! - Відповів Такеторі і став озиратися по сторонах. Але скільки він ні озирався, нікого в хатині не побачив.
"Почулося", - вирішив Такеторі і знову взявся до роботи. Взяв він бамбукову трубочку і тільки-но зібрався зігнути її, як почув зовсім поряд той же голосок:
- Здрастуйте!
Подивився Такеторі в трубочку і побачив там крихітну дівчинку. Поставив Такеторі дівчинку на долоню, намилуватися не може - така гарна!
- Звідки ти взялася? Чому ти така маленька? - Запитує майстер. Дівчинка відповідає:
- Тому що я народилася на місяці. А на місяці всі дівчатка такі маленькі. Зате ми дуже швидко ростемо. Скоро я буду зовсім велика.
- Та як же ти сюди потрапила? - Знову запитує Такеторі.
- А я гуляла по місячній стежині, оступилася і впала на землю. Добре ще, що попала в бамбукову тростинку, а то б, певно, зовсім розбилася.
- Що ж мені за крихіткою робити? - Подумав уголос Такеторі.
- Візьми мене в дочки, - озвалася дівчинка. - Я буду допомагати тобі плести скатертини, підтримувати вогонь у вогнищі, лагодити одяг, доглядати за квітами в саду ...
- Добре, залишайся, - говорить Такеторі. - Будеш мені дочкою. А називати я тебе буду Тростинкою.
І залишилася Тростинка жити в хатині Такеторі.
Як обіцяла дівчинка, так і сталося. Росла вона не по днях, а по годинах. Минуло кілька місяців, і Тростинка перетворилася на справжню красуню.
А неподалік від хижі Такеторі жив коваль. Це був веселий і сильна людина. Вправнішим його не було нікого у всій провінції. Він міг змайструвати будь-яку річ з золота, срібла, заліза і навіть з дорогоцінних каменів. Цілими днями працював коваль у своїй кузні, голосно виспівуючи пісні.
Одного разу коваль побачив очеретину і полюбив її. І Тростинка теж полюбила веселого коваля.
Коваль сказав:
- Тростинка, вийди за мене заміж.
Тростинка відповіла:
- Прийди завтра до мого батька, попроси, щоб він віддав мене тобі за дружину. Як батько вирішить, так і буде.
Поки Тростинка розмовляла з ковалем, до хижі Такеторі під'їхали три знатних правителя ближніх провінцій. Першим до хижі увійшов правитель Ісідзукурі і сказав старому:
- Хочу одружитися на твоїй дочці. Якщо не віддаси мені її в дружини, накажу кинути тебе в море на поживу рибам. Завтра я приїду за відповіддю.
Сказав так і вийшов з хижі.
Слідом за ним увійшов правитель Курамото і сказав:
- Якщо не віддаси мені в дружини свою дочку, накажу кинути тебе на поталу тиграм. Завтра я приїду за відповіддю.
І з цими словами вийшов з хижі.
Останнім до Такеторі увійшов правитель Міус і сказав:
- Віддай мені в дружини свою дочку. Не віддаси - накажу відрубати тобі голову. Завтра я приїду за відповіддю.
Прийшла Тростинка додому, розповів їй про все старий.
- Що будемо робити? - Запитує Такеторі. Відповідає Тростинка:
- Не бійся. Завтра я сама зустріч правителів, сама буду з ними розмовляти.
І ось настав ранок. Першим до хижі Такеторі під'їхав Ісідзукурі. На порозі його зустріла Тростинка і сказала:
- Чула я, що ви хочете зі мною одружитися. Чи правда це?
- Звичайно, правда, я за тим сюди й приїхав. Тоді Тростинка сказала:
- Хочу знати, сильна твоя любов, чи велика хоробрість твоя. Привези мені на весілля з Індії залізну чашу, наповнену коштовностями. Чашу ту сторожить восьмиглав...