Голе телятко пішло в Київ богу молиться. Іде, а йому назустріч біжить вовк. “Здрастуй, голе телятко!” — “Здрастуй, сірий, кудлатий вовк!” — “Куди ти, голе телятко, йдеш?” — “В Київ богу молиться”.— “А тут буде небо валиться, так візьми і мене з собою”.— “Іди”і— каже голе телятко.
І пішли разом. Ідуть, ідуть, а назустріч їм біжить кривий вовк. “Здрастуй!” — каже кривий вовк. “Здоров!” — “Куди ви йдете?” — “В Київ богу молиться”.— “А тут буде небо валиться, так прийміть і мене”.— “Іди”.
Ідуть, ідуть, а їм назустріч сліпий вовк. “Здрастуйте!” — “Здоров!” — “Куди вас бог несе?” — “В Київ богу молиться”.— “А тут буде небо валиться, так прийміть і мене до себе в компанію”.— “Іди”.
Ідуть, ідуть, а на дорозі стоїть хата, а в тій хаті живуть заєць, лисиця і ведмідь. Тоді кудлатий вовк і каже: “Давайте, братці, поміряємось на пальці, хто буде верхній і спідній, тим іти вигонити зайця, лисицю і ведмедя із хати”. Прийшлось іти кривому та сліпому вовку вигоняти.

Прийшли вони до хати, підрили стіну, влізли в хату і давай вигоняти зайця. Лисиці і ведмедя на ту пору не було дома.
Заєць як ухватив сліпого вовка, а він як закричить: “Що воно мене як щипцями тягне?! Пусти, пусти мене!..” Заєць і пустив його, а сам як підскочить, як ухватить кривого за губу, а кривий як закричить та й сів додолу. А тут і ведмідь шасть у хату. Як схопить кривого, а потім і сліпого — так і попереривав їх на шматки і повикидав із хати.
А голе телятко та кудлатий пішли собі в Київ...