Жив собі Степан-швець, і був він великий п'яниця. І так уже розпився, що ніхто не давав йому шити ні чобіт, ні черевиків. Пропив Степан усе, що в нього було, і пішов жебракувати. Ішов, ішов та й заблудив у лісі; зайшов у болото, в лози, обшарпався і сів — куди ж голий підеш? Сидить він там як мати народила. Аж ось прибігла до нього лисиця:
— Добридень; Степане — великий пане! А Степан каже:
Який я великий пан — у мене їсти нічого, одягнутися ні в що!
Дарма,— каже лисиця,— будеш великим паном. Чи пошиєш ти мені черевики? А я тобі дівку висватаю — красиву, багату!
Гаразд, висватай, будь ласка: я пошию черевики!
Ну, сиди ж тут та ший, а я піду сватати!
Степан став шити лисиці черевики, а лисиця побігла до Грому. Біжить, біжить — зустрічає зайця.
Куди це ти біжиш, кумасю? — питає заєць.
А до Грому в гості!
Візьми й мене з собою!
— Еге, якби вас зайців було дев'ять, тоді б я взяла!.. Заверещав заєць, і зібралося дев'ять зайців, а лисиця десята. І пішли вони до Грому. Прийшли. Лисиця й каже:
Громе! Громе! Прислав тобі Степан — великий пан дев'ять зайців на гостинець!
— Ну, скажи Степанові спасибі! І звелів загнати зайців у хлів. Повернулася лисиця до Степана:
Степане — великий пане! Чи пошив ти мені черевики?
— Ще ні!
— Ну, якщо не пошив, то і я тобі дівки не висватала!
Пішла знову лисичка до Грому. Зустрічає вовка.
Куди це ти біжиш, кумасю лисичко?
А до Грому в гості!
Візьми й мене з собою!
Якби вас, вовків, було дев'ять, я 6 узяла!..
Як завив вовк, відразу ж зібралося дев'ять вовків, а лисиця десята. І пішли вони до Грому.
Громе, Громе! Прислав тобг Степан — великий пан гостинця — дев'ять вовків!
Скажи панові спасибі!
Зачинив і вовків у хлів. Повернулася лисиця до Степана та й питає:
Степане — великий пане! Чи пошив ти мені черевики?
Ще ні!
Ну, якщо не пошив, то і я тобі дівки не висватала!.. І знову пішла лисиця до Грому. Іде, іде — зустрічає ведмедя.Лисичко-сестричко, куди це ти біжиш?
До Грому в гості!
Візьми й мене з собою!
— Ні, тебе не візьму! От якби вас було дев'ять, отоді б узяла.
Як зареве ведмідь — зібралося дев'ять ведмедів, а лисичка десята. Пішли вони до Грому.
— Громе, Громе! Прислав тобі Степан — великий пан дев'ять ведмедів на гостинець!
— Скажи панові спасибі!
Загнав і ведмедів у хлів. Повернулася лисичка до Степана:
Степане — великий пане! Чи пошив ти мені черевики?
Ні, ще не пошив!
То і я тобі ще не висватала нареченої!
Знов пішла лисиця до Грому. Дорогою зустрічає лева.
Куди це ти, кумасю, біжиш?
У гості до Грому!
Візьми й мене з собою!
Якби вас, левів, було дев'ять, тоді б я вас узяла!..
Лев як зареве — зібралося дев'ять левів, а лисиця десята. І пішли вони до Грому.
Громе, Громе! Прислав тобі Степан — великий пан гостинця — дев'ять левів і хоче сватати твою дочку. Сам він гожий, рідня в нього велика,— віддай за нього дочку!
Як же мені не віддати своєї дочки заміж за Степана — великого пана, коли він присилає такі гостинці? Тільки я не знаю, чи піде дочка!.. А дочка каже:
— Піду!
Тепер повернулася лисиця до свого Степана — великого пана та й каже:
Ну, Степане — великий пане, чи пошив ти мені черевики?
— Пошив!
— Добре, що пошив; і я висватала тобі дівку багату — в самого Грому, та таку вже красиву, чорнобриву!
Взула лисичка черевички та й каже:
— Чудово! Черевики мені до ноги! Тепер підемо до Грому женитися!
Пішли вони до Грому. Бачить лисиця — везе по дорозі мужик цілий віз усякого добра. Тоді вона й каже Степанові: Набери добра з воза, як мужик поженеться за мною!
І пішла назустріч мужикові. Мужик, побач...