Опис книги:
Жив-був чоловік, і була у нього дочка, звали її розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже: - Пора б віддати її заміж. - Так, - сказала мати, - якщо тільки знайдеться така людина, що захоче її взяти. І ось прийшов, нарешті, з далеких місць чоловік, звали його Ганс; став він до неї свататися, але поставив умову, щоб Розумна Ельза була до того ж і дуже розважливою. - О, - сказав батько, - кмітливість у неї в голові є. А мати додала: - Ах, та вже що й говорити: вона все розуміє, бачить навіть, як вітер по вулиці гуляє, і чує, як мухи кашляють.
Жив-був чоловік, і була у нього дочка, звали її розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже:
- Пора б віддати її заміж.
- Так, - сказала мати, - якщо тільки знайдеться така людина, що захоче її взяти.
І ось прийшов, нарешті, з далеких місць чоловік, звали його Ганс; став він до неї свататися, але поставив умову, щоб Розумна Ельза була до того ж і дуже розважливою.
- О, - сказав батько, - кмітливість у неї в голові є.
А мати додала:
- Ах, та вже що й говорити: вона все розуміє, бачить навіть, як вітер по вулиці гуляє, і чує, як мухи кашляють.
- Ну, - сказав Ганс, - а якщо вона виявиться не дуже кмітливою, то я на ній не одружуся.
От сидять вони за столом, обідають, а мати й каже:
- Ельза, піди-но в льох та принеси нам пива.
Взяла Розумна Ельза з полиці глечик і спустилася в льох, весело постукуючи кришкою, щоб час йшов швидше. Прийшла вона до льоху, поставила перед пивною бочкою лавку, щоб не треба було нагинатися, і спина щоб не захворіла, і щоб не надто втомитися. Поставила вона перед собою глечик, відвернула кран, і, щоб очі не залишалися без діла, поки пиво наллється, стала вона стіну роздивлятися. Ось дивиться вона та роздивляється і помітила раптом над собою кирку на стіні, що забули там помилково муляри.
І ось почала Розумна Ельза плакати і голосити:
- Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас дитина, і виросте він, і пошлемо ми його в льох пива націдити, впаде йому на голову кирка і вб'є його на смерть ...
Ось сидить вона і плаче, з усіх сил голосить з приводу майбутнього нещастя. А в будинку нагорі чекають у цей час пива, а Розумна Ельза все не повертається. Господиня і каже працівниці:
- Піди-но ти в льох та подивись, що там з Ельзою сталося.
Пішла робітниця, бачить - сидить Ельза перед бочкою і плаче-заливається.
- Ельза, чого ти плачеш? - Запитує робітниця.
- Ох, - відповідає вона, - та як же мені не плакати? Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас дитина, виросте він великий, і доведеться йому піти в льох пива націдити, то раптом ненароком може впасти йому на голову кирка і вбити його на смерть ...
І сказала працівниця:
- От яка у нас Ельза розумна!
Підсіла вона до неї і почала теж горе оплакувати. А в будинку все пива чекають не дочекаються, а працівниця не повертається. Тоді батько й каже працівнику:
- Піди-но ти в льох та подивись, що там Ельза з працівницею роблять.
Спустився працівник в льох, бачить - сидять Розумна Ельза з робітницею, і обидві плачуть. Запитує він у них:
- Чого ви плачете?
- Ох, - відповідає Ельза, - та як же мені не плакати? Коли вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас дитина, виросте він великий, і доведеться йому піти в льох пива націдити, то вона впаде йому на голову кирка і вб'є його на смерть ...
Працівник і каже:
- Он яка в нас Ельза розумна! - Підсів до неї і теж заплакав.
А в будинку чекають працівника, а він все не повертається. Тоді батько каже матері:
- Піди-но ти сама в льох та подивись, що там з Ельзою сталося.
Спустил...
[переглянути текст повністю]