ЧОМУ ПЕС І КІТ НЕНАВИДЯТЬ ОДНЕ ОДНОГО
Зустрів пес кота: “Ти куда ідеш?” — “Та іду, бо мене прогонять, що я постарів, там не годен вже служити та робити”. Каже пес: “Ходи зі мною, будемо товаришами”.
Ідуть вони, аж дивляться — а то щось блищить над ямою. Приходять вони ближче, а то гадина. “А ви,— каже гадина,— де ідете?” Кажуть вони: “Ми ідемо у світ”.— “Ну, то, може би, ви і мене узяли?” — “Чому ні? Візьмемо. Ходи!”

Отже, вони вже втрьох. Ідуть вони, ідуть та й зустріли мишаче весілля. Мала гадина свашку, а кіт матку, а пес молоду — та й по весіллю. Але вийшла мишача мама та й каже: “Бійтися бога, пани! Не розбивайте весілля; що схочете, то вам дамо, лиш лишіть нас у спокою”. Каже пес: “Ми нічого не хочемо, лиш ви би нам таке дали, аби ми через море перейшли”. Каже миш: “Я вам дам усе, що загадаєте, те й буде; як от прийдете до моря, то скажете: “Камінчику, дай, боже, щоби на цім морі золотий міст став”. Як то скажете, то так буде”. Ну, залишили вони те весілля та й пішли.
Ідуть они, ідуть, та й пес забув геть, як то кажеться. Але нічого. Прийшли вони до моря, а пес каже до кота: “Ну, сідай,— каже,— на мене, то я тебе перенесу, бо ти знаєш, що ми лиш два, бо гадина десь загубилась; а цей камінчик бери у рот і тримай, щоб його не загубити”.
Сів кіт на пса, та й пес його несе. Отже несе він його, несе, аж на середині моря питається пес кота: “А маєш, брате, камінчик?” Каже кіт: “Маю!” Та й як відкрив рота це слово казати, та й камінчик той упав з рота у море. Кіт дуже задумався, як то сталося, але однако нічого не каже, лиш мовчки думає, що робити. Тільки коли пес море переплив — кіт стрибнув на ялицю, лиш очима засвітив. Але пес сів та й думає: “Гій, де дівся кіт?” Так він тим засмутився, що аж заплакав. Але потім дивиться, а кіт на ялиці.
Пес утішився та й каже: “Скажи мені, брате, чого ти сховався від мене, а ходи сюди”. Кіт каже: “Я той камінчик упустив у море та боюся, аби ти мене не передер”. Каже пес: “Ходи, не бійся!” Але кіт каже: “Склади переді мною лапки навхрест і поцілуй, що мене не займеш, то я до тебе піду”. Але пес каже: “Ходи, не бійся!” Та й кіт не хотів, а пес пішов собі геть. Та й відтоді вони не живуть у згоді....