Крихта Метті була пастушкою. Кожен ранок вона виводила овець на пасовисько. Іноді вона бродила з ними по полях і горбах, але більше всього їй подобалось пасти їх біля дороги.
В ті часи в цій країні правив прекрасний молодий король, і вирішив цей король одного разу відправитися в мандри на пошуки нареченої. Вона за уявленямми короля повинна бути красивою, благородного походження, а перш за все мала бути скромною, працьовитою і щирою. На менше король би не погодився. Так він вирішив, сів одного разу вранці на коня і подався на пошуки.
Їхав він, їхав, і дорога привела його до того місця, де Крихта Метті пасла своїх овець. Побачивши маленьку пастушку, король ввічливо з нею привітався і сказав:
- Та благословить тебе Господь, Крихта Метті, як ти поживаєш?
- Добре, спасибі, – відповіла Крихта Метті. Коли я вийду заміж за короля, то справи мої будуть ще кращі..
- Ніколи цьому не бувати, – сказав король.
- Саме так має бути, – заперечила Крихта Метті.
І король поїхав далі. Їхав він, їхав, поки не дістався до іноземного королівства, і закохався він там в іноземну принцесу. Вона була дуже хороша собою, і все навколо тільки і говорили про її скромність. Король попросив її руки і, отримавши згоду, запропонував своїй нареченій до весілля відвідати його королівство. Потім він щасливий відправився додому.
Пройшов небагато час, і принцеса з іноземного королівства виїхала з пишною свитою в королівство свого жениха. Їхала вона, їхала, поки дорога не привела її прямо до того місця, де Крихта Метті пасла овець. Угледівши маленьку пастушку, принцеса зарозуміло поздоровалася з нею.
- Добридень. Крихта Метті, як поживає король?
- Добре, – відповіла Крихта Метті, –Розказують що біля порогу його палацу є камень, і камінь цей визначає характер будь-якої людини, що ступила на його.
Принцеса поїхала далі і незабаром дісталася до королівського палацу.
Тільки вона наступила на камінь у порогу, як з каменя пролунав голос:

Не обдуритись би одягом і виглядом,
Бо скромність можна з легкістью вдати
Будьте пильні мілорд,
Дивіться у глибше, зовнішності

Почувши, що сказав камінь, король принцесу і бачити не захотів. Його суджена повинна бути насправді скромною! І мусил принцеса повернутись назад у своє королівство.
Через деякий час король вирішив знову відправитися на пошуки нареченої. Рано вранці він сів на коня і виїхав з воріт палацу.
І знову їхав він, їхав, поки дорога не привела його до того місця, де Крихта Метті пасла овець. Побачивши маленьку пастушку, він ввічливо привітався і сказав:
- Та благословить тебе Господь, Крихта Метті, як ти поживаєш?
- Добре, спасибі, – відповіла Крихта Метті, – хоч і одягнена я в лахміття. Але коли я вийду заміж за короля, то одягатимуся тільки в чисте золото!
- Ніколи цьому не бувати, – сказав король.
- Проте, саме так і буде, – сказала Крихта Метті.
І король поїхав далі. Їхав він, їхав, поки нарешті не приїхав в ще одне іноземне королівство, де закохався в Іншу іноземну принцесу.
Була вона ще прекрасніше, ніж перша, і далеко розносився слух про її працьовитість. Король попросив її руки і, отримавши згоду її батька, запросив свою наречену нанести візит в його королівство до весілля. Потім він счастливий відправився додому.
Незабаром принцеса з чужої країни відправилася із свитою в гості до короля і незабаром дісталася до королівського палацу.

Тільки вона наступила на камінь у порогу, як пролунав голос з каменю.

Не обдуритись би одягом і виглядом,
Бо працьовитість можна з легкістью вдати
Будьте пильні мілорд,
Дивіться глибше з...