Жила собі колись стара жінка, і був у неї єдиний син. Жили вони в курені в лісі і терпіли велику нужду. Часто траплялося так, що не було у них навіть шматка хліба на вечерю.

Ось хлопчикові виповнилося дванадцять років, і віддала його матір в служіння на панський двір далеко-далеко від будинку. Став хлопчик пастухувати.

Пройшов рік, і отримав хлопчик за роботу один гріш, стільки ж він отримав за другий рік роботи, та і за третій вийшло не більше. Узяв він тоді весь свій заробіток за три роки, попрощався з господарями і відправився додому.

Весело крокував хлопчик по дорозі і наспівував пісеньку:

Раптом, звідки ні візьмися, йде йому назустріч стара.
- Милий хлопчик, дай мені одну монету!
- Ну що ж, не такий я заразу нужденний щоб відмовити в милостині, - відповів хлопчик і протягнув їй один ері.

Подякувала його стара і пропала. Залишилося тепер у хлопчика тільки два гроші. Все так само весело крокував він по дорозі. Йшов він, йшов, та раптом знову стара йому назустріч.
Милий хлопчик, дай мені одну монету!
Що ж думає хлопчина, мабудь бабусі дійсно потрібно аж у чужих людей просить.
Подякувала його стара і пропала. Тепер залишилася у хлопчика тільки одна монета.
Йшов він, йшов, та раптом знову назустріч йму третя бабця стара. І та туди ж верне:
- Милий хлопчик, дай мені одну монету!
Хіба ж то в грошах щастя, не можу я подавши милостиню двіччі відмовити третій раз. Сказав так і віддав бабці останню монету.
Подякувала його стара і пропала.
Сів хлопчина на камінь і гірко заплакав. Пригадав він, як тяжко працював три довгі роки, як часто рвав одяг, коли пас худобу в лісі та в горах. А зараз ось навіть ниток нема на що йому купити, щоб дірки на платті залатати.

"Ох, і потрапить же мені від матінки, - думав хлопчик.- Хорошу прочуханку вона мені задасть. Ось і вся нагорода за роботу".

І раптом чийсь голос питає:

- Чому ти так гірко плачеш, мій хлопчик?

Підняв він голову і побачив маленьку згорблену стареньку.

- Як же мені не плакати, - відповів хлопчик.- Три роки пас я худоба і отримав за роботу три гроші. Та всі роздав по дорозі.

- Не плач, милий хлопчик, - сказала старенька. - адже триччі ти проявив доброту, і за це отримаєш гідну нагороду, за кожну твою монету виконаю одне твоє бажання

- Ось спасибі так спасибі, - засміявся хлопчик. - Якщо ти говориш правду, я більше не плакатиму. Так чого ж мені побажати? Ну, по-перше, хочу я отримати такий гаманець, в якому ніколи б не переводилися гроші. Потім, хочеться мені мати таку скрипку, щоб, як тільки я заграю на ній, всі б в танок пускалися. Ну і, нарешті, хочу я отримати рушницю, яка завжди б'є в ціль.

- Ну що ж, це ти непогано придумав, - сказала старенька.

І в ту ж мить в кишені у хлопчика опинився гаманець, через плече висіла рушниця, а в руках він тримав скрипку.

- Велике спасибі, - сказав хлопчик.

- Тепер-то вже матінка мене лаяти не стане!

Попрощався він із старенькою і швидко попрямував по дорозі. А старенька подивилася йому услід і побрела в ліс.

Прийшов хлопчик додому, і показує матері подарунки.

- Від рушниці і скрипки яка користь, - сказала мати. - А ось гаманець, може, на що і сгодиться! Чи багато там монет? Вистачить на коровай хліба і глек молока на вечерю?

- Коровай хліба та глек молока!- засміявся хлопчик. - Замало щось! Краще купи міру муки та два пуди сала, ось тоді буде нам чим підкріпитися.

-Ах ти, простак! - похитала головою матір. - Аби на хліба та молоко стало. Нумо, давай гаманець!

- Зараз, - відповів хлопчик. - Підставляй фартух, матінка!

Хлопчи...