Дика собака й дика кішка
Дика собака й дика кішка здавна були друзями. Одного чудового дня, коли їм дуже допекли місцеві жителі, вони вирішили кинути грабіж і зайнятися якою-небудь корисною справою; вибір припав на виготовлення рабан, тому що це обіцяло більшу вигоду, ніж інші промисли.
Все обговоривши, вони купили рафії. Коли підійшов час мити й м'яти волокно, щоб зробити його м'яким й гнучким, кішка сказала собаці:
- У мене гострі пазурі, я можу порвати рафію, і я занадто легка, щоб м'яти такі тверді, непіддатливі волокна. Ти зроби це сама, а я буду потім зв'язувати нитки.
Простодушна собака пішла до сусіднього струмка мити й м'яти рафію. Коли вона повернувся, кішка попросила її заодно і зв'язати нитки. Собака покінчила з цією справою, треба було починати ткати.
- Дорога подруга! - викликнула кішка,- я ніколи в житті не ткала рабан, я тільки зіпсую рафію. От, коли ми будемо ткати шовк, я покаджу тобі, яка я майстриня.
Добра собака виткавши рабани попросила свою лукаву подругу сходити на ринок і продати їх. Кішка не знала, що робити: на ринку її могли на смерть забити люди із села. Але їй так хотілося поодинці з'їсти м'ясо, куплене на виручені гроші! Вона вирішила піти.
Як тільки люди побачили кішку, вони почали кидати в неї камінням. Кішка відразу повернулася в хатину й розповіла собаці про свою невдачу. Собаці дуже хотілося самій спробувати щастя. На ринку вона одержала за рабани дванадцять монет і купила на них м'яса. Не з'ївши ні шматочка, вона повернулася додому. Як тільки з'явилася собака, кішка закричала:
- Треба скоріше віднести м'ясо на дерево, а то прийде хто-небудь сильніше нас із тобою й відніме його.
Хитра тварина віднесла м'ясо на дерево й преспокійно його з'їла. Дарма собака намагалася погрозами й благаннями одержати хоч шматочок - їй дістався один тільки запах. Знемагаючи від утоми й голоду, вона звалилася до підніжжя дерева й відразу здохла, проклявши всіх своїх нащадків, які не будуть мстити за її смерть.

...