Жив колись король, і були у нього три дочки. Старші дочки були дуже негарні і до того ж гордячки, а молодша - така красуня, така покірлива, що не тільки батьки, але і всі люди в країні не могли на неї нарадуватися.
І ось раз увечері сиділи всі три принцеси разом і говорили про те, за кого їм хотілося б вийти заміж.
- Я б пішла тільки за короля, - мовила старша принцеса.
Середня принцеса сказала, що вийде заміж тільки за принца або герцога.
- Бач які ви гордячки! - розсміялася молодша.- А я б погодилася піти хоч за Чорного Бика Норуейського!
І більше принцеси про це не говорила. А на інший ранок, тільки вони сіли снідати, як за дверима пролунав страшний рев - це Чорний Бик Норроуейський з'явився за своєю нареченою. Ну і перелякалися всі в палаці! Адже Чорний Бик був страховище із страховищ.
Король з королевою не знали, як врятувати дочку. Нарешті вони вирішили підмінити наречену і вивели до чудовиська стару бабу. Посадили її бикові на спину, і той помчав з нею геть.
Ось бик прибіг в дрімучий ліс, скинув свою ношу на землю і побачив, що наречену підмінили. Тоді він помчав назад і увірвався в палац з гучним і лютим ревом. Цього разу король з королевою вивели до нього служницю, але їм знову не вдалося його обдурити.
Одну за іншою віддали вони бикові всіх служниць, а потім і двох старших дочок, але і з ними бик обійшовся не краще, ніж із попередніми. Хочеш не хочеш довелося королеві і королеві віддати йому свою молодшу, улюблену дочку.
Далеко поніс її Чорний Бик. Мчався він дрімучими лісами і безлюдними пустками, по якомусь часі принцеса відмітила в шкурі Чорного Бика шпильку і витягнула її. І раптом дикий звір перетворився на прекрасного принца!
Велика була радість принцеси, коли принц впав до її ніг і став дякувати їй за те, що вона розвіяла злі чари і звільнила його. Але - на жаль! - в розчинився принц у повітрі, зник наче його й не було.
Тільки що принцеса себе не пам'ятала від щастя, а зараз серце у неї розривалося від горя. І ось вона вирішила обійти хоч все світло, але знайти принца.
Багато шляхів і доріг виходила вона, але довго, дуже довго нічого не чула про свого коханого.
І ось якось брела вона темним лісом і заблукала. Спустилася ніч, і принцеса вирішила, що прийшла її смерть: або в лісі замерзне, або з голоду помре. Але раптом вона відмітила між деревами вогник. Пішла на цей вогник і побачила маленьку хатину. У хатині жила старенька жінка. Вона запросила її зайти, погодувала і залишила ночувати.
На ранок старенька дала дівчині три горіхи і мовила:
- Не розбивай їх, поки тобі самій горе трохи не розіб'є серце!
Потім показала принцесі дорогу і побажала їй успіхів.
Знову принцеса відправилася в шлях. Незабаром повз неї проїхало декілька кавалерів і пані, і всі вони весело базікали про те, як святкуватимуть весілля герцога Норроуейського. Потім дівчина нагнала безліч інших людей. Вони теж поспішали на весілля герцога і чого тільки не несли з собою!
Нарешті принцеса дісталася до замку, де натовпи кухарів і пекарів стурбовано снували назад-вперед, не знаючи, за що узятися спочатку.
Поки принцеса стояла і дивилася на них, за її спиною пролунав шум. Це повернулися з полювання панове, і один з них крикнув:
- Дорогу герцогові Норроуейському!
І мимо принцеси промчали її коханий і якась прекрасна леді.
Тут принцеса відчула, що горе ось-ось розіб'є їй серце, але вона пригадала наказ старенької і розбила один горіх. І негайно з горіха вийшла крихітна жінка. Це була фея; вона тримала в руках шерсть і почала її розчісувати.
Тоді принцеса ув...