Одного разу йшов батько з сином з ярмарку. Наторгували вони знатно, поверталися до рідного села. І ось, проходячи повз сусідське село, побачили далеко в полі корову.

- Батько, - каже син, - давай візьмемо цю корову собі. Заб'ємо, наробимо ковбаси, поїмо свіжини.

- Ні, - відповідає батько, - це корова чужа, а чуже брати негаразд. Добра з того не буде.

Але син не здавався і все наполягав. Тоді батько не витримав і погодився. Однак запропонував зробити так - він пройде через село, як ні в чому не було, а син нехай з коровою обійде село крегом навколо, щоб ніхто його не бачив.

Так і зробили.

Син прийшов додому, забив корову, освіжував. Тут і батько добрався. Син здивувався, що батько затримався (адже йшов навпростець, повинен був швидше дістатися), але не став про це запитувати, бо дуже хотів мясця відвідати.

Сіли вони до столу, а батько говорить, мовляв, давай зміримо, наскільки у нас шиї потовщають з мяса цієї корівки. Взяли мірку заміряли. Приступили до їжі.

Батько їсть спокійно, не поспішаючи, а син ковтає величезними шматками. Батько сидить вільно, а син - як на голках, від кожного скрипу здригається.

Так і їли. Коли закінчили, батько запропонував синові ще раз виміряти шиї. Виміряли. Виявилося, що у батька шия погладшала, а в сина - схудла.

Син здивувався, каже, мовляв, чому так?

- Тому, - відповідає батько, - що ти м'ясо крадене їв.

- Але ж і ти теж!

- Е, ні, - посміхнувся батька. - Я їв м'ясо куплене. Зайшов у село, дізнався, чия корова і купив. Тому в тебе шия схудла, а в мене - погладшала....