Опис книги:
ЧАСТИНА 1. АНАЛІЗ ПОНЯТЬ (ІНФОРМАЦІЯ
ДО РОЗДУМІВ) 14
1.1. Вступ. Дьюїзм як філософія і діагноз 15
1.2. Що таке інформатика? 18
1.2.1. Що думають економісти? 19
1.2.2. Думки інших 21
1.2.3. Інші думки 23
1.3. Принцип відповідності інформаційних та інформативних систем 25
1.3.1. «Як Ви яхту назвете, так на ній й попливете» 26
1.3.2. «Про это...» 29
1.3.3. «І знову — зустріч» 31
1.3.4. Нові «пісні» про відоме 33
1.3.5. Трохи про вбрання 36
1.4. Повернення «блудного» терміна 41
1.4.1. Як «посварилися» Д. Рікардо і А. Сміт 41
1.4.2. «...все слова, слова, слова» 43
1.4.3. Від софізму... 46
1.4.4. ...до морфізму… 49
1.4.5. Основне поняття і основний закон 53
1.4.6. Повторення — мати розуміння 58
1.4.7. Без сумнівів — ані кроку 63
1.5. Що таке інвестиції? 66
1.5.1. У своєму городі 66
1.5.2. ...А наша-то краща... 69
1.5.3. Що таке вартість? 71
1.5.4. Чи був А. Сміт марксистом? 74
1.5.5. «Ніщо під місяцем не нове» 77
1.5.6. Та й під сонцем — теж 82
1.6. Економіка і інформатика 84
1.6.1. Ми і гени 84
1.6.2. Економісти-класики як спеціалісти з інформатики 86
1.6.3. Сучасні економісти-інформатики і всі, всі, всі… 92
1.6.4. Основний критерій 96
1.6.5. Від економічних до інформативних понять 100
1.7. Площа Перікла 107
1.7.1. «Куди йдемо ми..?» 108
1.7.2. І знову зустріч в іншій сукні 110
1.7.3. Шукаємо спільність... у помилках 113
1.7.4. План і програма як існуючі поняття 115
1.7.5. Ми не підемо іншим шляхом 117
1.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей:
АСА-діаграма понять 119
1.7.7. Поміркуємо... 120
1.7.8. Як Кабмін програмує майбутнє 124
ЧАСТИНА 2. СИНТЕЗ МОДЕЛЕЙ (РОЗДУМИ
ДО ІНФОРМАЦІЇ) 128
2.1. Анна Кареніна та Ульріх Кессель 129
2.1.1. Анна як Р-модель 129
2.1.2. Альтернативи інвестора... і математики 132
2.1.3. Розширимо компанію? 137
2.1.4. Дороги... які ми вибираємо 138
2.1.5. Терпець увірвався 140
2.1.6. Прийшов час 143
2.2. Формалізуємося... 146
2.2.1. Н-моделі і Р-моделі 146
2.2.2. Діалог з Оксаною 148
2.2.3. Формалізуємось далі... МАМА І МАГ 151
2.2.4. Позначаємо і визначаємо 154
2.2.5. Читачі думають 158
2.3. Неформально про формалізацію 161
2.3.1. Модульні поняття 162
2.3.2. Ми і комп’ютери 163
2.3.3. Мова про мову не на рівні промови 166
2.3.4. «Нормальнії герої завжди ідуть в обхід» 167
2.3.5. Чистота — поняття відносне 168
2.4. Принцип ефективності коректної абстракції — ЕКА 169
2.4.1. Теорія систем: що таке чи навіщо 169
2.4.2. Дві істини 170
2.4.3. Повнота чи замкненість... альтернативи пізнання 172
2.4.4. Чому гуманітарії пишуть товсті книги? 175
2.5. Мова математики 177
2.5.1. Основне метапоняття 177
2.5.2. Відношення... і відносини 180
2.5.3. Властивості відношень і відношення властивостей 186
2.5.4. Шкали 188
2.5.5. Ще раз про ПІБ 191
2.5.6. Системи в математиці 193
2.5.7. Аналіз-синтез-адаптація моделей: АСА-діаграма-м 197
2.6. Мови математики 200
2.6.1. Теорія категорій — поняття 201
2.6.2. Діаграмні схеми 203
2.6.3. Від схем — до категорій 206
2.6.4. Давайте... сумніватись 208
2.6.5. Міжнародна економіка як економічна категорія 211
2.6.6. «І знову до праці...» 215
2.7. АСА-діаграма 220
2.7.1. АСА-діаграма категорій 220
2.7.2. Категорії АСА-діаграм 224
2.7.3. Дещо про логіку схем 228
2.7.4. «Повторення — мати навчання» 232
2.7.5. Агрегація АСА-діаграми 234
2.7.6. План і програма як проектовані моделі 238
2.7.7. До програми розвитку програмних методів 241
2.7.8. Адаптація АСА-діаграми 243
2.7.9. Перерваний політ 247
2.7.10. АСА-діаграма: мова позначень 250
ЧАСТИНА 3. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (ІНФОРМАЦІЯ...
ПІСЛЯ РОЗДУМІВ) 254
3.1. Поняття реальності як реальність понять,
або в пошуках СЛОВА 256
3.1.1. Що таке «що таке»? 256
3.1.2. Передмова до мови 260
3.1.3. Промови про мову 262
3.1.4. В одній компанії 265
3.1.5. Логіка мови і мови логіки 270
3.1.6. Логіка як найпростіша факторизація зважуванням 274
3.1.7. «Реформи і порядок». Діалог із комп’ютером 277
3.2. Адаптація комп’ютера 282
3.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією 282
3.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду 285
3.2.3. А що скаже Кабмінові комп’ютер? 291
3.2.4. Коли лівий читач — правий 301
3.2.5. Комп’ютер: «Чи може людина мислити?» 304
3.2.6. Шукаємо шляхи збільшення інформативного перерізу, або... побалакаємо 310
3.2.7. «Нова мова» — перші слова 313
3.3. І знову про мову, або час вводити час 316
3.3.1. Чому виникають непорозуміння? 316
3.3.2. Згадаймо про АСА-діаграму 318
3.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду 320
3.3.4. АСА-логіка 323
3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? 329
3.3.6. Лібералізм: його передумови 335
3.3.7. Логіка розвитку і потенційні наслідки... лібералізму. Динамічна імплікація 338
3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень 343
3.3.9. «Несумісність» і «спільність» суспільств 348
3.3.10. Співвідношення передумов лібералізму 351
3.4. Схеми Кабміну і Б. Хмельницького між теоремами
Геделя і... Гегеля 356
3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? 357
3.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій 361
3.4.3. Гетьман і комп’ютер 364
3.4.4. ІНФОРМАТИКА і теорема Гегеля 370
3.4.5. І знову про міру 373
3.4.6. Про корисність схематичного мислення 379
3.4.7. Логіка перехідних суспільств 380
3.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств 384
3.5. За законами жанру, або логіка адаптації до навчання 390
3.5.1. «Не расстанусь с...» 390
3.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства 393
3.5.3. Перехідне суспільство 397
3.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи 401
3.5.5. АСА-діаграма в комп’ютері 404
3.5.6. Догми схем 410
3.5.7. «Людина... понад усе» 415
3.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» 417
3.5.9. Віра, надія, любов 421
3.5.10. Обійдемося без шпаргалок? 427
3.6. Стан і схеми розвитку... суспільств 431
3.6.1. Догми домовленостей 432
3.6.2. Догми як керівництво до дій 437
3.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах
і стрілочках 440
3.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? 445
3.6.5. А простіше? 447
3.6.6. Логіка ЕПЦМ: стани суспільств 452
3.6.7. Як виник і чому ж все-таки розпався СРСР? 459
3.6.8. Логіка ЕПЦМ: трансформація суспільств 467
3.6.9. Шлях (до) України 471
3.6.10. Зістрибнути не вдалося 478
[переглянути текст повністю]
ДО РОЗДУМІВ) 14
1.1. Вступ. Дьюїзм як філософія і діагноз 15
1.2. Що таке інформатика? 18
1.2.1. Що думають економісти? 19
1.2.2. Думки інших 21
1.2.3. Інші думки 23
1.3. Принцип відповідності інформаційних та інформативних систем 25
1.3.1. «Як Ви яхту назвете, так на ній й попливете» 26
1.3.2. «Про это...» 29
1.3.3. «І знову — зустріч» 31
1.3.4. Нові «пісні» про відоме 33
1.3.5. Трохи про вбрання 36
1.4. Повернення «блудного» терміна 41
1.4.1. Як «посварилися» Д. Рікардо і А. Сміт 41
1.4.2. «...все слова, слова, слова» 43
1.4.3. Від софізму... 46
1.4.4. ...до морфізму… 49
1.4.5. Основне поняття і основний закон 53
1.4.6. Повторення — мати розуміння 58
1.4.7. Без сумнівів — ані кроку 63
1.5. Що таке інвестиції? 66
1.5.1. У своєму городі 66
1.5.2. ...А наша-то краща... 69
1.5.3. Що таке вартість? 71
1.5.4. Чи був А. Сміт марксистом? 74
1.5.5. «Ніщо під місяцем не нове» 77
1.5.6. Та й під сонцем — теж 82
1.6. Економіка і інформатика 84
1.6.1. Ми і гени 84
1.6.2. Економісти-класики як спеціалісти з інформатики 86
1.6.3. Сучасні економісти-інформатики і всі, всі, всі… 92
1.6.4. Основний критерій 96
1.6.5. Від економічних до інформативних понять 100
1.7. Площа Перікла 107
1.7.1. «Куди йдемо ми..?» 108
1.7.2. І знову зустріч в іншій сукні 110
1.7.3. Шукаємо спільність... у помилках 113
1.7.4. План і програма як існуючі поняття 115
1.7.5. Ми не підемо іншим шляхом 117
1.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей:
АСА-діаграма понять 119
1.7.7. Поміркуємо... 120
1.7.8. Як Кабмін програмує майбутнє 124
ЧАСТИНА 2. СИНТЕЗ МОДЕЛЕЙ (РОЗДУМИ
ДО ІНФОРМАЦІЇ) 128
2.1. Анна Кареніна та Ульріх Кессель 129
2.1.1. Анна як Р-модель 129
2.1.2. Альтернативи інвестора... і математики 132
2.1.3. Розширимо компанію? 137
2.1.4. Дороги... які ми вибираємо 138
2.1.5. Терпець увірвався 140
2.1.6. Прийшов час 143
2.2. Формалізуємося... 146
2.2.1. Н-моделі і Р-моделі 146
2.2.2. Діалог з Оксаною 148
2.2.3. Формалізуємось далі... МАМА І МАГ 151
2.2.4. Позначаємо і визначаємо 154
2.2.5. Читачі думають 158
2.3. Неформально про формалізацію 161
2.3.1. Модульні поняття 162
2.3.2. Ми і комп’ютери 163
2.3.3. Мова про мову не на рівні промови 166
2.3.4. «Нормальнії герої завжди ідуть в обхід» 167
2.3.5. Чистота — поняття відносне 168
2.4. Принцип ефективності коректної абстракції — ЕКА 169
2.4.1. Теорія систем: що таке чи навіщо 169
2.4.2. Дві істини 170
2.4.3. Повнота чи замкненість... альтернативи пізнання 172
2.4.4. Чому гуманітарії пишуть товсті книги? 175
2.5. Мова математики 177
2.5.1. Основне метапоняття 177
2.5.2. Відношення... і відносини 180
2.5.3. Властивості відношень і відношення властивостей 186
2.5.4. Шкали 188
2.5.5. Ще раз про ПІБ 191
2.5.6. Системи в математиці 193
2.5.7. Аналіз-синтез-адаптація моделей: АСА-діаграма-м 197
2.6. Мови математики 200
2.6.1. Теорія категорій — поняття 201
2.6.2. Діаграмні схеми 203
2.6.3. Від схем — до категорій 206
2.6.4. Давайте... сумніватись 208
2.6.5. Міжнародна економіка як економічна категорія 211
2.6.6. «І знову до праці...» 215
2.7. АСА-діаграма 220
2.7.1. АСА-діаграма категорій 220
2.7.2. Категорії АСА-діаграм 224
2.7.3. Дещо про логіку схем 228
2.7.4. «Повторення — мати навчання» 232
2.7.5. Агрегація АСА-діаграми 234
2.7.6. План і програма як проектовані моделі 238
2.7.7. До програми розвитку програмних методів 241
2.7.8. Адаптація АСА-діаграми 243
2.7.9. Перерваний політ 247
2.7.10. АСА-діаграма: мова позначень 250
ЧАСТИНА 3. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (ІНФОРМАЦІЯ...
ПІСЛЯ РОЗДУМІВ) 254
3.1. Поняття реальності як реальність понять,
або в пошуках СЛОВА 256
3.1.1. Що таке «що таке»? 256
3.1.2. Передмова до мови 260
3.1.3. Промови про мову 262
3.1.4. В одній компанії 265
3.1.5. Логіка мови і мови логіки 270
3.1.6. Логіка як найпростіша факторизація зважуванням 274
3.1.7. «Реформи і порядок». Діалог із комп’ютером 277
3.2. Адаптація комп’ютера 282
3.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією 282
3.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду 285
3.2.3. А що скаже Кабмінові комп’ютер? 291
3.2.4. Коли лівий читач — правий 301
3.2.5. Комп’ютер: «Чи може людина мислити?» 304
3.2.6. Шукаємо шляхи збільшення інформативного перерізу, або... побалакаємо 310
3.2.7. «Нова мова» — перші слова 313
3.3. І знову про мову, або час вводити час 316
3.3.1. Чому виникають непорозуміння? 316
3.3.2. Згадаймо про АСА-діаграму 318
3.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду 320
3.3.4. АСА-логіка 323
3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? 329
3.3.6. Лібералізм: його передумови 335
3.3.7. Логіка розвитку і потенційні наслідки... лібералізму. Динамічна імплікація 338
3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень 343
3.3.9. «Несумісність» і «спільність» суспільств 348
3.3.10. Співвідношення передумов лібералізму 351
3.4. Схеми Кабміну і Б. Хмельницького між теоремами
Геделя і... Гегеля 356
3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? 357
3.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій 361
3.4.3. Гетьман і комп’ютер 364
3.4.4. ІНФОРМАТИКА і теорема Гегеля 370
3.4.5. І знову про міру 373
3.4.6. Про корисність схематичного мислення 379
3.4.7. Логіка перехідних суспільств 380
3.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств 384
3.5. За законами жанру, або логіка адаптації до навчання 390
3.5.1. «Не расстанусь с...» 390
3.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства 393
3.5.3. Перехідне суспільство 397
3.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи 401
3.5.5. АСА-діаграма в комп’ютері 404
3.5.6. Догми схем 410
3.5.7. «Людина... понад усе» 415
3.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» 417
3.5.9. Віра, надія, любов 421
3.5.10. Обійдемося без шпаргалок? 427
3.6. Стан і схеми розвитку... суспільств 431
3.6.1. Догми домовленостей 432
3.6.2. Догми як керівництво до дій 437
3.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах
і стрілочках 440
3.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? 445
3.6.5. А простіше? 447
3.6.6. Логіка ЕПЦМ: стани суспільств 452
3.6.7. Як виник і чому ж все-таки розпався СРСР? 459
3.6.8. Логіка ЕПЦМ: трансформація суспільств 467
3.6.9. Шлях (до) України 471
3.6.10. Зістрибнути не вдалося 478
Скачати книгу:
Сучасні технології дозволяють вмістити на маленькому девайсі багато електронних книг і читати їх практично в будь-якому місці будь-коли. Для того щоб насолоджуватися літературним твором не потрібно більше шукати книги по бібліотеках, достатньо просто заглянути в інтернет і завантажити необхідний текст. На сайті зібрана література у форматах: jar,jad,txt,fb2,epub,doc, зручних для читання на мобільних пристроях(мобільних телефонах, смартфонах, кпк, планшетах, MP3-плеєрах, букрідерах). jar (Java ARchive) - це архівний файл, який можна використовувати в мобільних телефонах. В такому архіві можна закачати на телефон ігри, програми та книги. fb2 (FictionBook) - це формат електронних текстів у вигляді XML-документів, в яких кожен елемент і атрибут описується заздалегіть визначеним тегом. Правильно підготовлений електронний текст у форматі FictionBook містить в собі всю необхідну інформацію про книгу - структурований текст, ілюстрації, назву, рік видання, інформацію про автора. EPUB ( книга ) - це ZIP-файл, стиснутий особливим чином. Усередині цього архіву файли вмісту (у форматі XHTML), додаткові файли ілюстрацій, шрифтів і т. д., і обов'язкові допоміжні файли, які стандарт EPUB вимагає для опису книги.