Так сталося, що мені першому випало розповісти тобі, шановний Читачу, про Бурачковичі і його народ. Знайти це галицьке містечко на радянській мані неможливо. Лиш на австрійській Бурачковичі позначені маленьким хрестиком, правда, не як населений пункт, а як місце, де в 1914 році австрійці при форсуванні річки Стиранки втопили три вгодованих першерони зі збруєю та вершниками. Тож маю за обов'язок, шановний Читачу, перш ніж ти зануришся у пригоди бурачківчан, розповісти про самі Бурачковичі докладніше.

Як стверджує втрачений львівсько-паризький літопис, створений славетним уродженцем Бурачкович Ієронімом Петровичем Папроцьким, що за Карла Великого емігрував до Парижа на знак протесту проти занепаду Римської імперії від варварів, славне містечко Бурачковичі було засноване чудового літнього ранку, в п'ятницю, ще до того, як любитель фруктів Адась був вигнаний з раю разом із безпутною утриманкою Євою.

Завклубом Бурачкович Влодко Фарнега твердить, що містечко на лівому березі заснували переселенці-динозаври, вигнані льодовиком з тундри до Галичини. На підтвердження своїх слів кривий Фарнега завжди демонструє велику, мабуть, гомілкову кістку динозавра, знайдену Мерлюньом на старому цвинтарі.