Левін Борис Наумович — український та російський письменник.
Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів. Закінчив 1941 року Ніжинський
педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був на педагогічній і
журналістській роботі.
Автор збірок оповідань «Сходить сонце» (1948), «Золоті зерна» (1950),
«Єгорка» (1956), «В дорозі» (1957), «Баклага води» (1958); збірок повістей і
оповідань «Загубленими слідами» (1958), «Відплата», «Коли людині сімнадцять»
(обидві — 1961), «Серце не знає спокою» (1962), «Добрі люди» (1963), «Твої
сини» (1969), «Роса на горобині» (1980); повістей «На початку літа» (1957), «Ще
один крок» (1964), «Тепло ранньої осені» (1967). Роман «Веселий мудрець» (кн.
1—3, 1972 — 1987) — про життя, літературно-громадську та педагогічну діяльність
І. Котляревського. Співавтор збірки «Вінок І. П. Котляревському»
(1969), укладач і співавтор збірки «Вінок М. В. Гоголю» (1984).
Книги автора в бібліотеці: