Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на
Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій
рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 — 1938 pp.
навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім
на історичному факультеті Харківського університету. Із студентської лави пішов
на фронт. Після демобілізації кілька років віддав комсомольській роботі; був
лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернівецького обкому
комсомолу, в 1950 — 1953 pp. працював відповідальним редактором
газети «Молодь України», потім у журналі «Зміна». Тоді ж починає друкувати
перші нариси й оповідання, що склали збірку новел «Біла криниця» (1960).
Як драматург
Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно увійшов у літературу:
комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже ця перша спроба принесла йому
широке визнання: вперше зіграна в Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п'єса в
1962p. ставилася вже в 71 театрі країни. У 1978p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її п'ятсота
вистава.
В наступні
роки слідує низка драматичних творів:
1961 р. —
драматичний памфлет «Дванадцята година».
1963 р. —
психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж твоє сонце?»).
1964 р. —
п'єса «Прошу слова сьогодні».
1965 р. —
драматична дилогія «Планета Сперанта».
1966 р. —
«Спасибі тобі, моє кохання».
1969 р. —
«Келих вина для адвоката».
1970 р. —
п'єса проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця», п'єса «Перший
гріх».
Лірична драма
«Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у 1970p.
були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
1972 р. —
п'єса «Одіссея в сім днів».
1973 р. —
«Голубі олені» — «повість про кохання», яка на фоні численних батальних творів
прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977 році була удостоєна
Державної премії Української РСР ім. Т. Г. Шевченка.
1975 р. —
«Кравцов».
1977 р. —
«Срібна павутина».
1978 р. —
драма «Дикий Ангел», постановка якої у Київському театрі ім. І. Франка
відзначена Державною премією СРСР (1980).
Хоча в творчості О. Коломійця переважають п'єси про
актуальні, сучасні авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987), є у нього й
дві драми на теми минулого: «За дев'ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971) та
«Камінь русина» («Град князя Кия», 1981), написана спеціально до святкування 1500-ліття Києва.
Помер О.
Коломієць 23 листопада 1994р.
Вперше його
ім'я з'явилося на афішах театрів на початку 60-х років, коли з успіхом обійшли
сотні сцен дотепні, веселі і мудрі «Фараони» (1961) досі нікому невідомого
автора. А сьогодні вже наше театральне мистецтво важко уявити без таких
сценічних здобутків, якими стали трагічна дилогія «Планета Сперанта»,
тривожно-медитаційна «Горлиця» чи озвучена високими нотами душевної краси й
людського щему поетична повість про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й
ніжності своїй «Срібна павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
Книги автора в бібліотеці: