Ман Кім

КІМ МАН ЧЖУН (1637, м. Сеул - 14.07.1692, м. Намхе) — корейський письменник.Кім Ман Чжун — перший автор, котрий почав писати корейською мовою великі сюжетні твори. Його можна назвати також і першим прозаїком, котрий зумів у формі художньої оповіді розказати про прагнення та мрії людей своєї епохи. Корейська сюжетна проза розпочалася саме з Кім Ман Чжуном. Письменник мовби розбудив у корейській літературі нові оповідні можливості, які почали стрімко втілюватися у багатьох творах, більшою чи меншою мірою оригінальних, але в яких неодмінно розв'язувалися проблеми, порушені Кім Ман Чжуном: який шлях вибрати особистості — присвятити себе облаштуванню суспільства чи віддалитися від суєтних клопотів і шукати злиття з Абсолютом?
Наприкінці життя Кім Ман Чжун написав два твори: «Поневіряння пані Са по півдню» і «Хмарний сон дев'яти». У цих творах чітко проявилися дві тенденції, притаманні світогляду середньовічного корейця: з одного боку — активне прагнення до організації суспільства на засадах справедливості та гуманності, з іншого — розчарування у соціальній діяльності та відмова від неї. Твори Кім Ман Чжуна, у яких розкриваються ці дві тенденції, справили величезний вплив на всю подальшу корейську прозу.
Кім Ман Чжун був значним державним діячем і вченим — одним із найосвіченіших людей свого часу. Він займався математикою, астрономією, географією, його хвилювали економічні проблеми, питання освіти та просвіти. Це був один із найполум'яніших пропагандистів корейської культури та рідної мови. Але його суспільна діяльність закінчилася поразкою, що глибоко розчарувало Кім Ман Чжуна. У 1689 р. відбувся двірцевий переворот, політична «партія», до якої належав письменник, була усунена від влади, а її голова та ряд видатних діячів були страчені. Кім Ман Чжуна заслали на південний острів. Із цього заслання він не повернувся.
Як можна припустити, переворот 1689 р. став своєрідною «бабою-повитухою» корейського роману: це прослідковується у настроях, що пронизують обидва романи Кім Ман Чжуна, котрі, втім, точно не датовані.Першим відгуком письменника на двірцевий переворот, очевидно, став його роман «Поневіряння пані Са по півдню» («Сассі намджон-гі»). В історії жінки, котру вигнала з дому й обмовила зла наложниця, Кім Ман Чжун змалював долю королеви Інхйон, племінниці Кім Ман Чжуна. Цей твір, написаний із позицій конфуціанського тлумачення морального обов'язку державця та голови сім'ї, з точки зору конфуціанських уявлень про способи досягнення гармонії у сім'ї та державі, міг бути створений, найімовірніше, відразу після двірцевого перевороту. Тут Кім Ман Чжун ще захоплений політичними пристрастями; він засуджує свого державця, котрий порушив обов'язок і захопився наложницею, автор сподівається на торжество справедливості.
Але поступово політичні пристрасті охолонули, і на зміну їм прийшли інші думки. У роки заслання Кім Ман Чжун створив роман «Хмарний сон дев'яти»(«Куунмон»). Цей твір, очевидно, був підсумком роздумів письменника про смисл соціальної діяльності та людину з її постійними пристрастями. Те й інше він глибоко переосмислює. Роман, мабуть, можна розглядати як свідчення буддійського просвітлення письменника: він пізнав сутність феноменального світу, зрозумів його ілюзорність і розповів про це у своєму творі. Можливо, це був останній твір Кім Ман Чжуна.
У «Поневіряннях пані Са по півдню» йдеться про долю двох героїв: Лю Йонсу та його дружини — пані Са. У Са не було дітей, через те у дім взяли наложницю, «безчесну красуню», котра звабила хазяїна дому і домоглася вигнання пані Са. Наложниця завела любовний зв'язок із людиною, якій протегував злочинний міністр і котра врешті-решт відправила у заслання Лю Йонсу. Нещастя змусили пані Са переїжджати з місця на місце, поки вона не зустріла заступницю — буддійську черницю, котра врятувала Лю і знову поєднала подружжя. Водночас при дворі розвінчали підступи першого міністра і покарали тих, кому він протегував. Лю повернувся із заслання і стратив «злу наложницю». Сім'ю було відновлено.
У «Поневіряннях пані Са по півдню» сформувався особливий тип героїв — зразкової доброчесної жінки, котра утверджує свої позитивні якості в серії пригод-випробувань, і чоловіка, освіченого і талановитого, державного чиновника та відданого підданця, котрий страждає через підступи нечесних людей, але сам не робить нічого, щоби розвінчати їх і довести свою безневинність. У всіх перипетіях він лише зберігає свою чистоту, високі моральні якості. Через те йому допомагають другорядні персонажі. Ворогів урешті-решт карає сам герой, але не як приватна особа, через особисту помсту, а як чиновник на державній службі, до обов'язків котрого входить карати порушників і відновлювати порядок. При цьому постаті героїв роману змальовуються за тим самим принципом, що й образи персонажів історичної біографії: вчинки людини ілюструють ту чи іншу чесноту або недолік.
Роман «Поневіряння пані Са по півдню» справив величезний вплив на всю подальшу корейську прозу — повість і роман, які присвячувалися соціальній проблематиці. Кім Ман Чжун уперше в художній прозі — «розважальному читанні» — зобразив приватний сімейний конфлікт у зв'язку з державними негараздами, показав, що людина не може мати вузькоособистих справ, що кожний людський вчинок неодмінно відгукнеться у середовищі і може спричинити важкі наслідки у масштабах усієї держави. Думка про взаємозумовленість приватних і державних справ проявилася в тому, що герої романів, як, утім, і повістей, не мають особистих ворогів. Персонажі, котрі чинять перешкоди і шкодять героям, завжди виявляються і державними злочинцями.
У другому романі Кім Ман Чжуна, «Хмарний сон дев'яти», автор розповідає про те, як буддійський ченець і вісім фей почали мріяти про мирське життя. Наставник показав їм це життя у формі сну. У сні минає життя героїв, на кожному кроці вони піддаються спокусам. їхнє земне життя описане в серії глав, кожна з яких присвячена черговій любовній пригоді чи розвазі персонажів. Одружившись із вісьмома жінками та досягти вершини благополуччя, вже на схилі літ герой усвідомлює непотрібність людських зусиль задля прагнення до слави, багатства, кар'єри. Він відмовляється від усього, чого досяг, і тут з'являється наставник, котрий будить його. Герой — знову юний ченець, у тій самій келії, а натомість дружин у монастирі виявляються вісім фей.
В основу роману покладена буддійська притча про «заблудлого ченця», котрий поринув у сон мирського життя. Кім Ман Чжун розширив межі цього сну, ввівши в нього значну кількість подій і персонажів, але задане притчею повернення до початкової ситуації змусило усю дію здійснити коловий шлях, який стер позначки «початку» та «кінця».
Буддійська думка про скороминущість земного життя і буддійське розуміння спраги цього життя як затьмарення склали світовідчуття, відображеного в романі. Про це повідомляється вже в заголовку, де «хмари» є буддійським образом затьмареної свідомості, а «сон» — символом ілюзорності чуттєвого світу. Буддійський світогляд сформував і особливості тексту, важливі для розуміння змісту всього твору. Це, наприклад, система опозицій: (сон — дійсність, мирянин — ченець, ім'я — сутність), які існують на профанічному рівні — у плані сюжету. Зняття опозицій подається як пробудження від сну, коли розкривається єдність «істинного» та «профанічного»: мирське життя, сповнене розмаїття, було лише коротким моментом у потоці свідомості героя, котрий обрав шлях просвітлення. Таким чином, «Хмарний сон дев'яти», у якому йдеться про блискучі успіхи та любовні пригоди героя, можна розглядати як текст про шлях становлення Будди.
У цьому романі представлений інший тип героя, ніж у «Поневіряннях пані Са по півдню». В останньому центральні персонажі є втіленням чеснот і шляхетності, які дані їм споконвічно, і письменник зображує не процес становлення взірцевої людини, а прояв у різних ситуаціях її «природних достоїнств». Герої «Хмарного сну дев'яти», навпаки, духовно змінюються від початку до кінця роману. Ступивши у сферу сну, вчорашній ченець і небожительки збочують із істинного шляху і віддаються пристрастям. Вони одержимі спрагою кар'єри, слави, прагнуть до любовних насолод, рвуться до високого становища та матеріального добробуту. Герої, таким чином, мають мету і до неї прагнуть. їхня поведінка активна й інколи недоброчесна. Але наприкінці виявляється, що їхня мета була ілюзорною, вони пробуджуються від сну й обирають шлях просвітлення. Така концепція особистості сформувалася із уявлень ченського буддизму про роль самої людини у пошуках шляху осягнення істини: кожен відкриває у собі Будду сам.
Окрім двох романів, збереглися вірші Кім Ман Чжуна мовою ханмун (кореїзована форма китайської писемної мови веньянь) і біографія матері («Життєпис пані Юн» — «Чонґйон пуін Юнссі хен-джан»), де письменник висловив свою любов до неї та захоплення її подвижницьким життям. Біографія була написана на засланні восени 1690 р. і включена у «Збірку Сопхо», куди ввійшли і його вірші. «Збірка Сопхо» («Сопхо джіп») була видана вже після смерті Кім Ман Чжуна у 1702 р.
В останні роки життя Кім Ман Чжун написав твір у жанрі супхіль (збірка коротких заміток) «Записане Сопхо з волі пензля». У ньому Кім Ман Чжун розмірковує про літературу, корейську та китайську, про творчість поетів, цитує поетичні рядки й аналізує майстерність слововживання у віршованих творах різних авторів. Проте найбільше К. М. Ч. турбують тут світоглядницькі проблеми — буддизм і неоконфуціанство. Неоконфуціанець Чжусі та чаньський патріарх Хуей-нен — головні теми його роздумів. Письменник пише про те, що зараз спало на думку, що потрапило йому на очі: зринають імена знайомих, з котрими колись зустрічався, і знаменитих людей минулого — поетів і філософів Кореї та Китаю, згадуються бесіди з друзями, рядки віршів. «Записане Сопхо з волі пензля» («Сопхо маніхіль») за світовідчуттям примикає до роману «Хмарний сон дев'яти». У ньому відображені роздуми письменника про призначення людини та її місце у світі, про людську природу з її одвічними пристрастями — питання, на які Кім Ман Чжун дав остаточну відповідь у романі «Хмарний сон дев'яти».
За М. Шкітіною й О. Троцевичем

Книги автора в бібліотеці: