Журба Галина

Галина ЖУРБА
(Галина Маврикіївна Домбровська, по чоловікові Нивінська) народилася 29 грудня
1888р. в поміщицькому домі на Уманщині. Вихована в польській культурі, вже з юнацьких
років нав'язала зв'язок з народом і повернулася до українства, що його
віднайшла по лінії маминого роду Копистинських.

Писати почала
ще в батьківському домі. Двадцятирічною студенткою почала і друкуватись за
посередництвом літературознавця Андрія Ніковського, який підготовив і
зредагував першу книжку оповідань Галини Журби “З життя”, що вийшла друком в
1908р. в Одесі.
До цієї книжки увійшли три оповідання: “Солов'ї”, “Черешні” та “Ясний день”.
Рецензії на це видання написали Іван Липа й Євген Чикаленко.

Журба
переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час літературному
журналі “Українська хата”; число “Української хати”, в якому було надруковане
оповідання Галини Журби “Коняка”, підпало під цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка
оповідань “Похід
життя”.

Після
визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР переїхала у Польщу й
опинилась у польському таборі полонених українських вояків у Тарнові, де
написала сценічний етюд “Маланка”, що вийшов книжковим виданням в 1921 р. Поселилась на Волині, де
присвятила час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де
продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві “Батьківщина”
були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна війна, а саме “Зорі
світ заповідають” (1933) і “Революція йде” (1937); за першу повість письменниця
була нагороджена премією Товариства Письменників і Журналістів.

Під час другої
світової війни вийшов друком в Українському Видавництві сензаційний роман
“Доктор Качіоні” (1943). Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через
Німеччину переїхала в Америку, де поселилась у Філядельфії. Тут, живучи дуже
вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної праці;
це автобіографічна розповідь “Далекий світ”, що вийшла першим виданням в
Буенос-Айресі в 1955 р., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і роман на тлі історії
“Тодір Сокір” (1967) як перша частина задуманої трилогії. Обі книжки — це
картина життя отого “далекого світу”, з якого вийшла письменниця, коли упадав
старий порядок з чужим панством і селянським бунтом, і в революції творився
новий світ, в якому й Україна вимагала свого місця на землі. Ці два романи
виносять Галину Журбу на перше місце між еміграційними письменниками та
увійдуть у класику української літератури. Галина Журба посвятила багато уваги
організації ОУП “Слово”, а ще активніше допомагала уможливити видання нашого
письменницького збірника “Слово”, для чого перевела і грошову збірку. Померла 9
квітня 1979 р. у Філядельфії.

 

Остап ТАРНАВСЬКИЙ

Українське слово. — Т. 1. — К.,
1994.

Книги автора в бібліотеці: