Виберіть автора за першою буквою його прізвища


Малик Володимир





У літературу приходять по-різному. Автор пригодницьких та історичних творів Володимир Кирилович Малик увійшов до неї за якихось півгодини. Сталося це так. Одного сонячного червневого дня 1956 року в редакцію видавництва «Молодь» зайшов стрункий чоловік і запропонував письменникові Б. Чайковському прочитати свою поему-казку «Журавлі-журавли-ки». Ознайомившись з нею, Б. Чайковський з деяким сумнівом у душі дав згоду на друк цього твору. Але не помилився. Уже не одне десятиліття твори Володимира Кириловича читають діти, молодь і дорослі. Адже, за словами того ж Б. Чайковського, письменник «...заворожує чудовими й чарівними мандрами з країни в країну, з епохи в епоху, примушує радіти і ридати, любити і ненавидіти, переживати як власні, знегоди й перемоги героїв».

Народився Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко) 21 лютого 1921 року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. В сусідньому селі Ясногородці закінчив середню школу, а в 1938 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Тоді ж почав складати вірші. Незабаром розпочалася важка, багаторічна війна з фашистами. Навчання довелось перервати. Молодий студент пішов у народне ополчення, працював на оборонних роботах під Києвом та Харковим. В одному з боїв його було важко поранено. Уже непритомного взяли його в полон. Потім В. Малика було вивезено до Німеччини, де йому в концентраційних таборах протягом двох років довелось пережити невимовні муки, голод, загрозу смерті. І лише в жовтні 1945 року вдалось повернутись на Батьківщину.

У радянському фільтраційному таборі Володимира призначили командиром роти, але попередні випробування дали про себе знати. Як наслідок — тяжка хвороба серця. Та може, це й на щастя. Товаришів відправили у рідні «гулаги», а тяжко хворих — додому помирати. Рідна домівка в Новосілках із радістю прийняла в свої обійми виснаженого юнака. Мати виходила сина. Учителював В. Малик у Ясногородці, навчаючи дітей рідної мови та літератури. У 1950 році закінчив заочно університет, де навчався до війни. Після цього молодий учитель переїхав з Київщини на Полтавщину, в місРо Лубни.

Є в Лубнах на затишній вуличці Лісовій білий будиночок з мансардою і яблуневим садом на подвір'ї — садиба Володимира Малика. Один із журналістів колись писав: «Малик не уявляє себе без праці «а землі, без любові до неї. Цю любов письменник успадкував од батьків-хліборобів...» Не уявляв він себе й без спілкування з природою, без мандрівок по рідній Україні. Не уявляв він свого життя й без книг, до яких прихилився душею ще в дитячі роки.

Хлопчиною носив він рюкзаками книжки з дідусевої бібліотеки і днями не міг відірватись від захоплюючих творів.

Саме тут, у цьому історичному місті, більш за все захотілося В. Малику своїми творами наблизити події далекого і героїчного минулого до сучасників, розповісти про народних звитяжців, людей особливого героїзму. Володимир Кирилович глибоко знайомився з історичною літературою, засиджувався в архівах, виїжджав на місця, де колись жили його майбутні герої. На Поділля — в гості до нащадків Кармалюка. У Карпати — до спадкоємців Довбушевих традицій. Збирав народні перекази. І почали одна за одною виходити з-під його пера казки-легенди для молодших читачів «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Воєвода Дмитро», «Микита Кожум'яка», «Червона троянда».

У літературному доробку письменника є відомі пригодницькі повісті для читачів середнього шкільного віку, а саме: «Чорний екватор», «Двоє над прірвою», «Слід веде до моря».

Промайнули роки. До письменника прийшло визнання. Найбільше Володимира Кириловича знають як автора історичних романів. Серед яких найпопулярніші такі: тетралогія «Таємний посол», романи «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Горить свіча» та останній роман «Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім». Століття пролягають між часами, коли діяли герої цих творів. Так само сотні літ розділяють нас із ними. Але талановита, вправна письменницька рука скоротила ці відстані, зробила близькими змальовані події, увічнила в нашій пам'яті благородну, в ім'я народу та свободи рідної землі, боротьбу героїв. У книгах В. К. Малика чимало захоплюючих пригод, швидка зміна подій. Недарма читачі та деякі літературні критики порівнюють твори Володимира Кириловича з творами французького романіста Олександра Дюма, а талант українського письменника ставлять поряд із мистецькою майстерністю поляка Генріка Сенкевича.

У житті письменник був чесною, скромною та доброю людиною. Багатьом початківцям допомагав порадами, вивів на широкий літературний шлях. Усе своє життя письменник прожив гідно, у великих творчих та плідних трудах. Багато його творів перекладено іноземними мовами. За твори історико-патріотичної тематики, зокрема романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок», та «Князь Кий» В. Малик був удостоєний літературної премії Лесі Українки 1983 року.

Помер Володимир Кирилович Малик 31 серпня 1998 року.



Книги автора в бібліотеці:


Зачекайте будь ласка...