Жили дід та баба. У діда був півник, а в баби курочка ряба.
Пішли півник і курочка на смітничок. Півник дідів грібся, грібся на смітнику і вигріб бобинку. Курочка бабина гребла¬ся, греблася і вигребла горо¬шинку. Понесли вони це до¬бро у двір. Півник свою бо¬бинку віддав дідові, а куроч¬ка свою горошинку — бабі.
Баба каже дідові:
Давай посіємо це насін¬нячко.
А дід каже:
— Ні, бабо, краще давай їх змелемо,— і спечемо на свято пиріжок.
Ну, спекли вони пиріжок. Баба поклала його на вікні, щоб він прохолов, і каже:
Пильнуй, онучко-противнючко! Пиріжок лежав, лежав на вікні та скік на стіл!
Пильнуй, онучко-противнючко! А далі скік на лаву!
Пильнуй, онучко-противнючко! Скік на землю!
Пильнуй, онучко-противнючко! Скік за поріг!
Пильнуй, онучко-противнючко!
Скік за поріг! — і покотився дорогою... Побачив його заєць, гнався, гнався, а пиріжок каже:
— Я від баби утік, я від діда утік, від онучки утік і від тебе втечу!
І не догнав заєць пиріжка. Побачив його вовк, гнався, гнав¬ся, а пиріжок каже:
— Я від баби утік, я від діда утік, від онучки утік, від зайця утік і від тебе втечу!
І покотився. Забачив його ведмідь і погнався. Гнався, гнав¬ся, а пиріжок каже:
— Я від баби утік, я від діда утік, від онучки утік, від зайця утік, від вовка утік і від тебе втечу!
І втік від ведмедя. Напослідок угледіла його лисиця і по¬бігла за ним. Він і тій почав казати:
— Я від баби утік, я від діда утік, від онучки утік, від зайця утік, від вовка утік, від ведмедя утік, від тебе поготів утечу!
А лисиця каже:
— "Ой пиріжечку! Яка твоя пісенька гарна! Але шкода, що я не чую, бо вже стара. Заспівай іще!
Пиріжок тільки почав співати, а вона підбігла та й хапнула його....